Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

У вищих навчальних закладах колишнього Радянського Союзу обов’язковим був предмет “Науковий атеїзм”. Студентам не задавали читати Біблію. Їх інформували, що Біблія складається з 66 оповідань, які написані протягом 1550 років у різних місцевостях чотирма десятками авторів. Наголошувалось, що ці біблійні “міфи” не узгоджуються між собою.

Також усі ми вивчали математику й успішно користуємось нею. Опираючись на цю точну науку, фахівці спроектували найскладніші машини, зокрема космічні кораблі. Однак ніхто не заявляє, що математика безсистемна, оскільки її писали сотні людей упродовж п’яти тисяч років.

Багато хто залишились на позиціях атеїзму, оскільки не читали Біблії. Вони не задумуються над тим, що кожна річ кимось спроектована та виготовлена. Ці люди вірять в те, що вони самі та все, що їх оточує, — це наслідок низки випадків. Цього ж вони навчають своїх учнів і студентів.

У цій статті ми покажемо, що Біблія є достовірним джерелом знань про Всесвіт — досконале твориво Господа, — а не результатом низки випадковостей.

Усе Писання Богом натхнене

Біблія у 2 Тимофія 3:16 говорить: “Усе Писання Богом натхнене”. Перш ніж посилатись на це першоджерело, відповімо на заяви наших опонентів, що нібито “Біблія написана після подій, про які в ній говориться”. Згадаймо про Кумранські рукописи, чи Сувої Мертвого моря. Починаючи з 1947 року, їх знаходили в печерах Кумрану, а також у низці інших печер Юдейської пустелі та в Масаді. Першою була знайдена книга пророка Ісаї, а пізніше й інші книги Старого Завіту. Тим рукописам 2000 років. Отже, вони аж ніяк не могли бути написані “заднім числом”, особливо, коли їхні тексти стосуються досягнень науки за останні десятиліття.

“На нічому Він землю повісив”

Біблія [2] повідомляє: “Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив” (Йова 26:7). Книга Йова, з якої взяті ці слова, написана у ІІ тисячолітті до Р. Хр. [3, с. 249; 4, с. 470]. Однак люди не хотіли вірити, що Земля перебуває у просторі, не опираючись нінащо.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Азіати, наприклад, придумали, що Земля оперта на слонів, а ті — на черепаху, котра плаває.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Європейці “поклали” її на великих риб (китів).

Не виключено, що автори цих моделей вірили в свої “наукові” теорії, котрі були запропоновані значно пізніше, ніж написана книга Йова.

“Не як порожнечу її створив”

Біблія сповіщає: “Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, — на проживання на ній Він її вформував. Я — Господь, і нема більше іншого Бога!” (Ісаї 45:18). Нагадаємо, що пророк Ісая, котрий це записав, помер у 695 році до Р. Хр. [3, с. 288].

У Сонячній системі Земля розташована в найоптимальнішому місці для існування життя. Середня відстань між Землею та Сонцем рівна 149,6 млн. км. Цю відстань взято за астрономічну одиницю довжини ‑ а. о. За ближчої відстані до Сонця на Землі була би зависока жара, за дальшої — надмірний холод.

“І вчинив Бог обидва світила великі, — світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі” (Буття 1:16). Усе ж один з астрономічних довідників навчає, що за дивним збігом обставин діаметр Сонця в 400 разів більший, ніж діаметр Місяця, а Місяць у 400 разів ближчий до нас, ніж Сонце. Тому денне та нічне світила видаються людям майже однакових розмірів.

Є багато інших дивних “випадковостей”. Наприклад, Земля — це єдина планета Сонячної системи, котра має повітряну оболонку. Атмосфера Землі утримує і зберігає тепло, котре надходить від Сонця. Завдяки цьому в процесі зміни дня і ночі не буває особливо різких переходів від жари до холоду, як на Місяці. Атмосфера оберігає Землю від “бомбардування” метеоритами й космічними частинками та рятує все живе від впливу радіації. У той же час магнітне поле Землі утримує атмосферу від здування сонячним вітром — потоком іонізованих частинок, випромінюваних Сонцем.

Так само в галактиці Чумацький шлях Сонячна система займає положення, найсприятливіше для життя. Вона знаходиться у невеликому спіральному рукаві Оріона. Він єдиний з усіх рукавів, який не втягується своїм кінцем в чорну діру, що в центрі Чумацького шляху.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба
Схема галактики Чумацький шлях (з Землі не проглядається темна ділянка по той бік галактичного ядра)

Сонце віддалене приблизно на 25 тисяч світлових років від центру галактики, котрий густо наповнений зірками. У противному випадку останні при близькому проходженні повз Сонячну систему могли би дестабілізувати її гравітаційну рівновагу. Окрім того, інтенсивне випромінювання галактичного ядра також могло би знищити життя на Землі. Ядро галактики є її двигуном. Живиться воно зірками та планетами, втягуючи їх по спіральних траєкторіях у свій центр. За одну годину чорна діра, що є в центрі галактики, може перемолоти до розміру атомів шість таких планет, як Земля. На сьогодні лише рукав Оріона разом з Сонячною системою, як це видно з попереднього малюнку, позбавлені такої участі.

Останнім часом європейським космічним телескопом «Планк» виявлено дивну завісу з надвисокочастотного туману навколо ядра нашої галактики Призначення цієї ширми мікрохвильової природи астрофізики поки що не в силі зрозуміти та пояснити.

Багато суперечок викликало питання щодо утворення поясу астероїдів.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Схема розташування поясу астероїдів

Він відділяє внутрішні планети Сонячної системи (Меркурій, Венера, Земля та Марс) від зовнішніх планет (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун). Спочатку астрономи вважали, що пояс астероїдів утворився в результаті руйнування планети, яку розірвала гравітація Юпітера.

Пізніше з’ясувалося, що астероїди — це залишки протопланетної речовини, яка так і не стала планетою. Вияснилося також, що ця речовина є найстарішою в Сонячній системі. Істотні відмінності хімічного складу різних астероїдів виключають можливість їх походження з одного тіла. Кількість астероїдів близька до 580000 штук. Розміри їх неоднакові. Є серед них і малі планети, наприклад, Церера. Її діаметр складає 950 км.

На пояс астероїдів покладено функцію захисту Землі від випадкових космічних тіл, які у площині планетарних орбіт летять до Сонця. Перш ніж впасти на Землю, ці космічні тіла повинні по спіральній орбіті пролетіти по усій довжині пояса астероїдів.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Схема руйнування космічного тіла-зайди в поясі астероїдів (траєкторія тіла спіральна)

Є велика ймовірність того, що, зіткнувшись з якимось з астероїдів, вони роздробляться на дрібніші частини, а ті, влетівши з великою швидкістю в атмосферу, згорять від тертя об повітря (метеори). Лише великі уламки не встигають згоріти (метеорити). Це, на щастя, трапляється рідко. Розташування орбіт планет і поясу астероїдів в одній площині створює надійний захист Землі від співударяння з випадковими космічними тілами.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Планети Сонячної системи: перше зліва Сонце, після нього Меркурій, Венера, Земля, Марс, далі більші Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і найменший (крайній справа) Плутон

Планети-гіганти також є охоронцями Землі, оскільки своїми потужними гравітаційними полями притягають до себе та знищують випадкові космічні тіла. Прикладом є комета Шумейкерів-Леві. Ще до наближення до Юпітера сили гравітації цієї планети розірвали комету на частини з розмірами до 10 км у поперечнику, котрі розтягнулися ланцюжком на 200 тис. км. У липні 1994 р. усі фрагменти комети врізалися в атмосферу Юпітера зі швидкістю 64 км/с [1, с. 339]. Логічно, що магнітне поле разом з атмосферою Землі, а також пояс астероїдів і планети-гіганти є елементами системи космічного захисту нашої планети.

На околицях орбіти крайнього з газових гігантів — Нептуна розташований пояс Койпера (див. Схему зруйнування космічного тіла-зайди в поясі астероїдів), який має тороподібну форму (таку, як камера велосипедного колеса). Пояс Койпера був відкритий у 1992 році. Він приблизно у 20 разів ширший від пояса астероїдів і приблизно у 100 разів масивніший від останнього. Пояс Койпера є динамічно стабільним. Найбільший з відомих об’єктів пояса Койпера — це Плутон. Його екваторіальний діаметр 2390 км. Трохи менша Еріда: 2330 км. Хаумеа і Макемаке мають однакові діаметри, рівні по 1500 км, Харон — 1207 км. (Для порівняння: діаметр Землі — 12756 км) Вважається, що в поясі Койпера є кілька тисяч тіл з діаметром більшим ніж 1000 км, близько 7000 — з діаметром понад 100 км і, як мінімум, 450 тисяч тіл з діаметром, який перевищує 50 км.

З причини сил гравітації в космосі не існує прямолінійних траєкторій. Тіло, котре буде рухатись з окраїн Сонячної системи до Сонця, зробить що-найменше один виток у поясі Койпера та ще один у поясі астероїдів. Є велика ймовірність зіткнення космічного зайди хоча би з одним з тіл у поясі Койпера, а його уламків — з тілами поясу астероїдів. Безліч уламків, утворених там, які досягнуть Землі, згорять у її атмосфері (метеори).

Замикає Сонячну систему сфера, що відома під назвою хмари Оорта.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Хмара Оорта (орбіти планет, пояс астероїдів і пояс Койпера розташовані у хмарі Хілса)

ЇЇ околиці простягаються на 50-100 тисяч а. о. від Сонця, тобто приблизно на один світловий рік. Нагадаємо, що світловий рік — це шлях, який долає сонячний промінь за земний рік. Хмара Оорта ділиться на внутрішню, що має форму тора та лежить у площині траєкторій планет, і зовнішню, кулясту, розташовану на границі сфери гравітаційного впливу Сонця (див. малюнок вище). Внутрішня тороподібна частина хмари Оорта названа хмарою Хілса, оскільки Джек Хілс у 1981 році припустив її існування. Маса тіл хмари Оорта істотно перевищує масу тіл пояса Койпера. Припускають, що сферична частина хмари Оорта містить кілька більйонів (більйон —  — мільйон мільйонів) ядер комет, з розмірами, що перевищують 1,3 км. Середня відстань між кометами дорівнює кільком десяткам мільйонів кілометрів.

Раніше вважалося, що гало, котре оповиває нашу галактику, представлене безсистемним рухом окремих старих неяскравих зірок з малою масою та  кулястих їх скупчень, кожне з яких містить до мільйона зірок. Недавно виявилося, що Чумацький шлях оповитий двома гало — внутрішнім і зовнішнім.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Підсистеми Чумацького шляху: I — сферичне гало; II — плескате гало, III — диск, IV — плоска стара підсистема, V — плоска молода підсистема

Внутрішнє — трохи плескате. Воно простягається від центру галактики приблизно на 4,6·1017 км й обертається навколо нього з швидкістю 20 км/с (близькою до швидкості руху Сонячної системи). Зовнішнє гало за формою подібне до сфери з радіусом 6,0·1017 км і обертається навколо центру галактики зі швидкістю 70 км/с, причому у строго протилежному напрямку, порівняно з внутрішнім.

Отже, системи захисту Землі такі:

І. Заслони Землі:

а) магнітне поле;

б) атмосфера;

в) пояс астероїдів;

г) планети-гіганти.

ІІ. Оболонки Сонячної системи:

а) пояс Койпера;

б) пояс Хілса;

в) сфера Оорта.

ІІІ. Оболонки Чумацького шляху:

а) внутрішнє плескате гало;

б) зовнішнє сферичне гало.

Варто додати, що Чумацький шлях (“небо”) включає біля 400 млрд. зірок. Число галактик у Всесвіті (“небо небес” (Повт. Закону 10:14)) близьке до 2 трильйонів (). Біблія повідомляє, що Творець веде постійний контроль за усім цим господарством: “вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення” (Псалом 146.4). Всі вони перебувають у гармонії: “Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав, — всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!” (Йова 34:14-15).

“Він острови підіймає

“Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!” (Ісаї 40:15). На планеті Земля островів багато. Частина з них виникла внаслідок виверження вулканів, наприклад, Гавайські острови.

Найбільшим вулканічним островом на Землі є Ісландія — “Крижана країна”. Полярне коло проходить неподалік від її північного узбережжя. Протяжність острова зі сходу на захід дорівнює 500 км, з півночі на південь — 310 км. Він віддалений від континентальної частини Європи (від Норвегії) на 970 км, а від континенту Північна Америка (від Лабрадору) — на 1750 км. Загальна площа Ісландії — 103000 км2. Населення складає близько 325 тис. осіб.

Другий за площею — острів Гаваї, що мовою місцевих мешканців означає “Великий острів”. На третьому місці — острів Балі. Сумарна площа поверхні усіх океанських вулканічних островів Землі перевищує площу Європи. Ко-жен з них є вершиною підводної гори, що утворилася в результаті виверження підводного вулкана. Вулканічні острови виникають і ростуть і в наш час.

У Королівстві Тонга, що у Тихому океані, 16 січня 2015 з’явився новий острів: завдовжки кілометр, завширшки — два.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Виникнення вулканічного острова в Тихому океані

Окрім вертикального переміщення земної кори, людство протягом своєї історії спостерігає горизонтальний дрейф континентів.

Земля змінюється, мов та глина печатки

Читаємо в Біблії: “А Еверові народилося двоє синів: ім’я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля” (Буття 10:25). Ім’я Пелеґ на івриті означає “розділення” [4, с. 1002]. В першій Книзі Хронік про цю подію написано так: “ім’я одному Пелеґ, бо за його днів була поділена земля,” (1 Хронік 1:19).

Інформація з книги Йова: “Земля змінюється, мов та глина печатки” (Йова 38:14) проливає додаткове світло на згадану вістку з Буття 10:25 і 1 Хронік 1:19. Текст Йова розшифровує слова: “за днів його поділилась земля” (Буття 10:25) та надає перевагу такій точці зору. Пелеґ жив у той час, коли континент Пангея (це слово на грецькій мові означає “вся Земля”) розколовся на нинішні континенти.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Континент Пангея

Сучасні вимірювання показують, що річний дрейф континентів становить 3-4 см. Згідно з теперішніми уявленнями, це можливе тому, що кора планети переміщується (плаває) по рідкій мантії.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Модель внутрішньої будови планети Земля

Ми не у змозі дати вичерпної інформації про цей процес. У Біблії з цього приводу подано такі слова: “Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі…” (Єремії 31:37).

Людина поповнює свої знання про космос і Землю. Однак обрії нерозгаданого відходять все далі в мегакосмос і все глибше в наносвіт. Тож стає зрозумілою суть слів Екклезіаста: “і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, — не зможе знайти!…” (Екклезіаста 8:17).

Потоки, вони повертаються, щоб знову плисти

Біля трьох тисяч років тому цар Соломон написав: “Всі потоки до моря пливуть, але море — воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки, вони повертаються, щоб знову плисти!” (Еклезіяста 1:7). Сьогодні в цьому тексті ми бачимо явище природи, що відоме під назвою “кругообіг води”.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Кругообіг води у природі й основні складники водного балансу

Наукове пояснення цьому процесу дано тільки двісті років тому.

Третє небо

Царю Соломону належать слова: “Бо чи ж справді Бог сидить на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, — що ж тоді храм той, що я збудував?” (1 Царів 8:27; 2 Хронік 6:18). Тут говориться про “небо та небо небес”. Однак, Біблія повідомляє ще й про “третє небо”. Апостол Павло пише: “Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому — чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог — був узятий до третього неба” (2 Коринтян 12:2).

Небом ми традиційно називаємо ту частину Всесвіту, котру бачать наші очі без допомоги телескопів. Це, ясна річ, зорі нашої галактики — Чумацького шляху. Там їх, за останніми даними, біля чотирьохсот мільярдів (). Тоді “небо небес” — це Всесвіт, який складається з множини галактик. Їх кількість у нашому Всесвіті, за найновішими підрахунками астрофізиків, близька до двох більйонів (, тобто два мільйони мільйонів). Наш Всесвіт, або “небо небес”, — це тільки одна з багатьох куль, зображених на наступній схемі.

Біблія та астрофізика про сьогодення Землі та неба

Схема Мегавсесвіту: кулі – це окремі Всесвіти, кожен з яких складається з мільярдів галактик

І тепер про “третє небо”. Воно являє собою множину Всесвітів, які контактують між собою й утворюють Мегавсесвіт, як на схемі, де Всесвіти представлені кулями. Математики теоретично доводять існування Мегавсесвіту.

Інші Всесвіти впливають різним чином на наш Всесвіт. Наприклад, у 2008 році група фахівців NASA під керівництвом астрофізика Олександра Кашлінского виявила дивну поведінку 1400 віддалених галактичних скупчень. Усі вони летять зі швидкістю  (тисячу) км/с до кордонів нашого Всесвіту. Це велике переміщення названо “Темним потоком” [5].

Люди досі були лише на Місяці. Тепер США серйозно готуються послати у 2030 році перших переселенців на Марс. Планується також переселення на супутники Юпітера. Звичайно, наш Творець передбачив такі переселення людей: “Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед. Але за тих днів, по скорботі отій, “сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла. і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться”… І побачать тоді “Сина Людського, що йтиме на хмарах” із великою потугою й славою. І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних “від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба” (Марка 13:23-27). Остання фраза “від краю землі до край-неба” стосується, ясна річ, переселенців на інші планети.

В Біблії наведена також докладна інформація про майбутні трансформації неба й Землі: “сили небесні порушаться” (Матвія 24:29); “рухнеться земля з свого місця” (Ісаї 13:13); “вся земля захиталась… Захиталась земля, немов п’яний, і рухається, мов нічліжний курінь” (Ісаї 24:19,20); “і моря вже не було” (Об’явлення 21:1); “бачив я щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину… стояли на морі склянім” (Об’явлення 15:2); “заміниться сонце на темність” (Йоіл 3:4); “зорі загублять свій блиск” (Йоіла 4:15); “небесні світила усі позникають” (Ісаї 34:4); “не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки” (Об’явлення 22:5); “з гуркотом небо мине” (2 Петра 3:10); “небо, як дим, продереться, а земля розпадеться, мов одіж” (Ісаї 51:6); “небо, як звій книжковий, буде звинене” (Ісаї 34:4); “небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену” (Об’явлення 6:14); “бачив я небо нове й нову землю, перше-бо небо та перша земля проминули” (Об’явлення 21:1); “Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!” (Луки 21:33; Матвія 24:35).

Висновки

Зі сказаного бачимо, що з великим запасом міцності та з багатьма ступенями захисту створена Земля — дім людини. У здоровій уяві інженера-винахідника не вкладається думка, щоби виникла така досконала система внаслідок сліпого випадку, без участі Творця. До того ж, Господь постійно турбується про нас і не залишив людей без опіки. У потрібний час Він збере Своїх “вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба”.

Література

  1. Астрономічний енциклопедичний словник/ За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. ‑ Львів: ЛНУ-ГАО НАНУ, 2003. ‑ 547 с.
  2. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Переклад проф. Івана Огієнка. — К.: Українське Біблійне Товариство, 2014. — 1231 с.
  3. Генри Геллей. Библейский справочник / Геллей Генри. — Санкт-Петербург: “Логос” (Лаге, Германия), 1996. — 862 с.
  4. 4. Ринекер Ф. Библейская Энциклопедия Брокгауза / Фритц Ринекер, Герхард Майер [пер. с нем. Иванова В. М., Карельский Ф. А., Щедровицкий Д. В.]. — Pößneck, Germany: Christliche Verlagbuchhandlung Paderborn, 1999. — 1118 c.
  5. Kashlinsky A., Barandela F. A., Kocevski D. D.et al. A measurement of large-scale peculiar velocities of clusters of galaxies: results and cosmological implications// The Astrophysical Journal Letters — 2008. — Vol. 686, Iss. 2. — P. 49-52. — doi:10.1086/592947  — arXiv:0809.3734.

Володимир Чернюк, д. т. н, проф.,
Національний університет “Львівська політехніка”
Ілюстрація

image_pdfimage_print
Поділитися

Святе Писання
Святе Писання, що складається зі Старого та Нового Завітів, є Словом Божим письмово переданим по Божественному натхненню через святих людей Божих, які виголошували й писали його по спонуканню Святого Духа. За допомогою цього Слова Бог передав людству необхідні для спасіння знання. Біблія має безперечний авторитет і представляє непогрішиме відкриття Його волі. Вона є мірилом характеру і критерієм досвіду, вичерпним викладом доктрин і достовірним повідомленням про дії Бога в історії нашого світу.
Пс. 118:105; Прип. 30:5, 6; Іс. 8:20; Ів. 17:17; 1 Фес. 2:13; 2 Тим. 3:16, 17; Євр. 4:12;
2 Пет. 1:20, 21
Трійця
Бог єдиний. Отець, Син і Святий Дух – єдність трьох довічних Особистостей. Бог безсмертний, всемогутній, всезнаючий, всюдисущий та понад усе. Він безмежний і вище людського розуміння, однак Його можна пізнати за допомого Його відкриття про Самого Себе. Бог, Який є любов, навіки гідний поклоніння, честі і служіння всього творіння.
Бут. 1:26; Повт. 6:4; Іс. 6:8; Мф. 28:19; Ів. 3:16; 2 Кор. 1:21, 22; 13:14; Єф. 4:4-6;
1 Пет. 1:2
Бог Отець
Бог Вічний Отець є Творець, Першопричина, Вседержитель і Незалежний Правитель всього творіння.

Він справедливий і святий, милостивий і добрий, повільний на гнів і сповнений постійної любові та вірності.

Якості та сили, що проявилися в Сині та Святому Дусі також є якостями та силами Отця.
Бут. 1:1; Повт. 4:35; Пс. 109:1, 4; Ів. 3:16; 14:9; 1 Кор. 15:28; 1 Тим. 1:17; 1 Ів. 4:8; Об'яв. 4:11
Бог Син
Бог Вічний Син з’явився втіленим в Ісусі Христі. Через Нього все було створено, дякуючи Йому був відкритий характер Бога, завдяки Йому здійснилося спасіння людства і через Нього відбувається суд над нашим світом. Будучи навіки істинним Богом, Він став також справжньою людиною, Ісусом Христом. Він був зачатий Святим Духом і народжений дівою Марією. Він жив і переносив спокуси як людина, проте явив Собою досконалий приклад праведності і любові Божої. Вчинені Ним чудеса були проявом сили Божої і свідченням того, що Він був дійсно Богом – обіцяним Месією. Він добровільно постраждав і помер на хресті за наші гріхи, зайнявши наше місце. Воскрешений з мертвих, Він вознісся на небо, щоб заради нас здійснювати служіння в небесному святилищі. Він знову прийде в цей світ у славі для остаточного визволення Свого народу і для того, щоб відновити все знову.
Іс. 53:4-6; Дан. 9:25-27; Лк. 1:35; Ів. 1:1-3, 14; 5:22; 10:30; 14:1-3, 9, 13; Рим. 6:23;
1 Кор. 15:3, 4; 2 Кор. 3:18; 5:17-19; Флп. 2:5-11; Кол. 1:15-19; Євр. 2:9-18; 8:1, 2
Бог Дух Святий
Бог Вічний Дух Святий діяв разом з Отцем і Сином при створенні, втіленні та спокуті. Він – така ж Особистість, як Отець і Син. Він надихав письменників Біблії. Він наповнив силою життя Христа. Він привертає і переконує людей; і тих, хто відгукується, Він оновлює і відтворює в них образ Божий. Посланий Отцем і Сином, щоб завжди бути з Його дітьми, Він наділяє Церкву духовними дарами, дає їй силу в її свідоцтві про Христа і в згоді зі Святим Писанням наставляє її на всяку істину.
Бут. 1:1, 2; 2 Цар. 23:2; Пс. 50:12; Іс. 61:1; Лк. 1:35; 4:18; Ів. 14:16-18, 26; 15:26;
16:7-13; Дії 1:8; 5:3; 10:38; Рим. 5:5; 1 Кор. 12:7-11; 2 Кор. 3:18; 2 Пет. 1:21
Створення світу
Бог в Писанні достовірно представив хронологію Своєї творчої діяльності. Протягом недавніх шести днів творіння Господь створив «небо і землю, море і все, що в них», а сьомого дня «спочив». Таким чином, Господь встановив Суботу як вічний пам’ятник Його праці, здійсненої і завершеної протягом шести буквальних днів, які разом з Суботою утворили той тиждень, що нам відомий сьогодні. Перші чоловік і жінка були створені за образом Божим, як вінець творіння, отримавши право володіння світом і обов’язок піклуватися про нього. Світ, при завершенні свого створення, як сказано в Біблії, був «вельми добрий», і його досконалість проголошувала славу Божу.
Бут. 1-2, 5, 11; Вих. 20:8-11; Пс. 18:2-7; 32:6, 9; 103; Іс. 45:12; Дії. 17:24; Кол. 1:16; Євр. 1:2; 11:3; Об'яв. 10:6; 14:7
Природа людини
Чоловік і жінка були створені за образом і подобою Божою як істоти, наділені індивідуальністю, силою і свободою мислити і діяти. Людина, за задумом Божим, – це нерозривна єдність тіла, душі і духу. Але хоча люди і були створені як вільні істоти, їх життя залежало від Бога. Однак, не послухавши Бога, наші прабатьки таким чином відмовилися визнати свою залежність від Нього і втратили своє високе положення. Образ Божий в них спотворився, і вони стали схильні до смерті. Їхні нащадки успадковують гріховну природу з усіма витікаючими з цього наслідками. Вони народжуються зі слабкостями і схильностями до зла. Але Бог у Христі примирив із Собою світ і Духом Своїм відновлює в смертних, що каються образ Творця. Створені для слави Божої, ми покликані любити Його, один одного і світ, що оточує нас.
Бут. 1:26-28; 2:7, 15; 3; Пс. 8:5-9; 50:6, 11; 57:4; Єрем. 17:9; Дії. 17:24-28; Рим. 5:12-17; 2 Кор. 5:19, 20; Єф. 2:3; 1 Фес. 5:23; 1 Ів. 3:4; 4:7, 8, 11, 20
Велика боротьба
Все людство залучено в велику боротьбу між Христом і сатаною. Вона розпочалась на небі в зв’язку з тим, що був поставлений під сумнів характер Бога, Його закон і справедливість Божого правління у всесвіті. Один зі створених ангелів, наділений свободою вибору, в своєму самозвеличенні став сатаною, противником Бога. Це призвело до повстання частини ангелів. Сатана викликав дух спротиву Богові в нашому світі, коли втягнув Адама і Єву в гріх. В результаті цього гріха, скоєного людьми, образ Божий став спотвореним в людстві. З цієї ж причини створений світ втратив свій порядок і був спустошений під час всесвітнього потопу, про що свідчить представлена ​​в Бут. 1-11 хронологія. На очах у всього творіння цей світ перетворився на арену світової боротьби, в результаті якої люблячий Бог буде затверджений в Своїх правах. Христос посилає Святого Духа і вірних ангелів, щоб вони допомагали народу Божому в цій великій боротьбі, направляли, захищали і зміцнювали його на шляху, що веде до спасіння.
Бут. 3; 6-8; Йов 1:6-12; Іс. 14:12-14; Єзек. 28:12-18; Рим. 1:19-32; 3:4; 5:12-21; 8:19-22; 1 Кор. 4:9; Євр. 1:14; 1 Петр. 5:8; 2 Петр. 3:6; Об'яв. 12:4-9
Життя, смерть і воскресіння Христа
Життя Христа проходило в досконалому послузі волі Божій. Його страждання, смерть і воскресіння – це єдино можливий шлях спокути скоєних людьми гріхів. Кожен, що приймає вірою це примирення з Богом, має вічне життя. Все творіння може краще осягнути нескінченну і святу любов Творця. Це досконале примирення виправдовує справедливість Божого Закону і милосердя характеру Творця. Так відбувається засудження наших гріхів і забезпечується наше прощення. Смерть Христа є замісною, спокутною, примиряючою і перетворюючою. Воскресіння Христа у плоті є знаком перемоги Бога над силами зла, і для приймаючих це примирення, служить свідченням їхньої перемоги над гріхом і смертю. Воскресіння проголошує панування Ісуса Христа, перед Яким схилиться кожне коліно на небі і на землі.
Бут. 3:15; Пс. 22:1; Іс. 53; Ів. 3:16; 14:30; Рим. 1:4; 3:25; 4:25; 8:3, 4; 1 Кор. 15:3, 4,
20-22; 2 Кор. 5:14, 15, 19-21; Флп. 2:6-11; Кол. 2:15; 1 Петр. 2:21, 22; 1 Ів. 2:2; 4:10
Спасіння у Христі
За нескінченної любові і милості Бог учинив так, що Христос, який не знав гріха, став гріхом заради нас, щоб в Ньому ми стали праведними перед Богом. Під впливом Святого Духа ми усвідомлюємо нашу потребу в Спасителі, визнаємо нашу гріховність, каємося в наших злочинах і вірою приймаємо Ісуса як Спасителя і Господа, як Того, Хто зайняв наше місце на хресті і залишив нам приклад. Ця спасаюча віра приходить до нас від Божественної сили Його Слова і є даром Божої благодаті. Завдяки Христу Бог виправдовує і приймає нас як Своїх синів та дочок і позбавляє від панування гріха. Дія Духа Святого створює в нас відродження і освячення. Дух оновлює наш розум, записує в наших серцях Божий закон любові і дає нам силу жити святим життям. Перебуваючи в Ньому, ми стаємо причасниками Божественної природи і отримуємо впевненість у спасінні як тепер, так і на суді.
Бут. 3:15; Іс. 45:22; 53; Єрем. 31:31-34; Єзек. 33:11; 36:25-27; Авв. 2:4; Мк. 9:23, 24; Ів. 3:3-8, 16; 16:8; Рим. 3:21-26; 8:1-4, 14-17; 5:6-10; 10:17; 12:2; 2 Кор. 5:17-21; Гал. 1:4; 3:13, 14, 26; 4:4-7; Єф. 2:4-10; Кол. 1:13, 14; Тит 3:3-7; Євр. 8:7-12; 1 Пет. 1:23; 2:21, 22; 2 Пет. 1:3, 4; Об'яв. 13:8
Зростання у Христі
Прийнявши смерть на хресті, Ісус здобув перемогу над силами зла. Він, Який переміг злих духів під час Свого земного служіння, зруйнував їх владу і зробив неминучою їх остаточну загибель. Перемога Ісуса забезпечує і нам перемогу над цими силами, які все ще прагнуть управляти нами, в той час як ми ходимо перед Ним в мирі, радості і впевненості в любові Божої. Зараз Святий Дух перебуває в нас і наділяє нас силою. В постійної прихильності Ісусу, нашому Спасителю і Господу, ми звільнені від тягаря минулих вчинків. Ми більше не перебуваємо в темряві, страху перед силами зла, невігластві та безцільності, які супроводжували наше колишнє життя. Здобувши цю нову свободу в Христі, ми покликані розвинути свій характер в подобі Його характеру, спілкуючись з Ним щодня в молитві, насичуючись Його Словом, розмірковуючи над Ним і Його Промислом, віддаючи Йому хвалу, збираючись на спільні богослужіння та беручи участь в здійсненні місії Церкви. Ми також покликані наслідувати приклад Христа, здійснюючи співчутливе служіння заради задоволення фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних і духовних потреб людей. Коли ми віддаємо нашу любов оточуючим і свідчимо про спасіння в Христі, постійна присутність Божа через Духа Святого перетворює кожну хвилину нашого життя і кожну справу в духовний досвід.
1 Пар. 29:11; Пс. 1:1, 2; 22:4; 76:12, 13; Мф. 20:25-28; 25; 1:31-46; Лк. 10:17-20; Ів. 20:21; Рим. 8:38, 39; 2 Кор. 3:17, 18; Гал. 5:22-25; Єф. 5:19, 20; 6:12-18; Флп. 3:7-14; Кол. 1:13, 14; 2:6, 14, 15; 1 Фес. 5:16-18, 23; Євр. 10:25; Як. 1:27; 2 Пет. 2:9; 3:18; 1 Ів. 4:4
Церква
Церква є спільнота віруючих, які визнають Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем. Як і народ Божий в старозавітні часи, ми покликані зі світу, ми об’єднуємося для богослужіння, для спілкування, для вивчення Слова Божого, для святкування Вечері Господньої, для служіння всьому людству і для проголошення Благої вісті в усьому світі. Свою духовну владу Церква отримала безпосередньо від Христа, Який є втілене Слово, відкрите в Писанні. Церква – це Божа родина, і члени її, усиновлені Богом, живуть на підставі укладеного з Ним нового завіту. Церква – це тіло Христове, суспільство людей, об’єднаних вірою, і глава цього тіла Сам Христос. Церква – це наречена, заради якої Христос помер, щоб освятити і очистити її. При Його урочистому поверненні вона постане перед Ним як славна Церква, яка зберегла вірність в усі віки, відкуплена Його кров’ю та не має ні плями, ні вади – свята і бездоганна.
Бут. 12:1-3; Вих. 19:3-7; Мф. 16:13-20; 18:18; 28:19, 20; Дії. 2:38-42; 7:38; 1 Кор. 1:2;
Єф. 1:22, 23; 2:19-22; 3:8-11; 5:23-27; Кол. 1:17, 18; 1 Пет. 2:9
Церква Останку та її місія
Вселенська Церква складається з тих, хто істинно вірить в Христа. Але в останні дні, під час загального боговідступництва, Бог покликав Церкву Останку до дотримання заповідей Божих і збереження віри в Ісуса. Церква Останку проголошує настання години суду, сповіщає спасіння через Христа і проповідує наближення Його Другого пришестя.

Ця місія проголошення істини символічно представлена трьома ангелами в 14 розділі книги Об’явлення. За часом ця місія збігається з судом, який відбувається на небесах, і результатом її є покаяння і виправлення людей. Кожен віруючий покликаний особисто брати участь в цьому загальному свідоцтві.
Дан. 7:9-14; Іс. 1:9; 11:11; Єрем. 23:3; Мих. 2:12; 2 Кор. 5:10; 1 Пет. 1:16-19; 4:17; 2 Пет. 3:10-14; Юд. 3, 14; Об'яв. 12:17; 14:6-12; 18:1-4
Єдність в Тілі Христовому
Церква – це єдине Тіло послідовників Христа, покликаних із всякого народу, племені та язика. В Христі ми стаємо новим творінням. Серед нас не повинно бути відмінності незалежно від раси, культури, освіти, національності, статі, соціального і майнового стану. Ми всі рівні в Христі, Який за допомогою єдиного Духа об’єднав нас між собою і привернув до Себе. Ми повинні служити і приймати служіння неупереджено і з чистим серцем.
Завдяки відкриттю, яке нам дав Ісус Христос у Святому Письмі, ми маємо одну і ту ж віру і надію, одне і те ж прагнення служити всьому людству. Джерелом такої єдності є триєдиний Бог, Який прийняв нас як Своїх дітей.
Пс. 132:1; Мф. 28:19, 20; Ів. 17:20-23; Дії. 17:26, 27; Рим. 12:4, 5; 1 Кор. 12:12-14;
2 Кор. 5:16, 17; Гал. 3:27-29; Єф. 2:13-16; 4:3-6, 11-16; Кол. 3:10-15
Хрещення
Хрещення – це Боже повеління, за допомогою якого ми сповідуємо свою віру в смерть і воскресіння Ісуса Христа, а також свідчимо, що ми померли для гріха і тепер прагнемо до оновленого життя. Таким чином, ми визнаємо Христа Господом і Спасителем і стаємо частиною Його народу після прийняття в члени Його Церкви. Хрещення – це символ нашої єдності з Христом, прощення гріхів і прийняття Духа Святого.

Хрещення здійснюється зануренням у воду, і до нього допускаються ті, хто має віру в Ісуса і засвідчив про каяття в гріхах. Хрещенню передують вивчення Святого Писання і прийняття його вчення.
Мф. 28:19, 20; Дії. 2:38; 16:30-33; 22:16; Рим. 6:1-6; Гал. 3:27; Кол. 2:12, 13
Вечеря Господня
Вечеря Господня – це спільне прийняття символів тіла і крові Ісуса як наочне підтвердження віри в Нього, нашого Господа і Спасителя. При здійсненні цього обряду присутній Сам Христос, який спілкується зі Своїм народом і зміцнює його сили. Беручи участь у Вечері, ми з радістю сповіщаємо спокутну смерть Господа і Його повернення у славі. Готуючись до Вечері, віруючі досліджують своє серце, сповідують свої гріхи і каються в них. Перед прийняттям символів відбувається служіння ногоомиття, встановлене нашим Божественним Учителем як символ оновлення, очищення і як вираз готовності служити одне одному в християнському смиренні, а також для того, щоб сприяти об’єднанню сердець в любові. Служіння Вечері відкрито для участі в ньому всіх віруючих християн.
Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об'яв. 3:20
Духовні дари та духовне служіння
Впродовж всіх віків Бог наділяв усіх членів Своєї Церкви духовними дарами, які кожен повинен використовувати на благо Церкви і людства. Цими дарами Святий Дух наділяє кожного члена Церкви по Своїй волі. Таким чином, Церква стає здатною виконати дане їй Богом призначення. Відповідно до Писання, до духовних дарів відносяться віра, дар зцілення, дар пророцтва, дар проповіді, учительський дар, дар управління, дар примирення, дар співчуття, дар милосердя та самовідданого служіння ближнім з метою підтримати і підбадьорити їх.

Деякі члени Церкви покликані Богом і наділені дарами Святого Духа, щоб працювати в Церкві як пастори, євангелисти і вчителі. Їх робота особливо необхідна для підготовки членів Церкви до служіння, для досягнення Церквою духовної зрілості і для забезпечення єдності у вірі і пізнанні Бога. Коли члени Церкви використовують ці духовні дари як вірні служителі всілякої Божої благодаті, Церква захищена від руйнівного впливу єретичних вчень, зростає в Бозі та зміцнюється у вірі і любові.
Дії. 6:1-7; Рим. 12:4-8; 1 Кор. 12:7-11, 27, 28; Єф. 4:8, 11-16; 1 Тим. 3:1-13; 1 Пет. 4:10, 11
Дар пророцтва
Святе Писання свідчить, що пророцтво – один з дарів Святого Духа. Цей дар є відмінною ознакою Церкви Остатку, і ми віримо, що він проявився в служінні Еллен Уайт.

Її праці являються пророчим авторитетом і служать для Церкви потіхою, керівництвом, настановою і викриттям. В цих працях також чітко визначено, що Біблія є мірилом для будь-якого вчення і досвіду.
Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об'яв. 3:20
Закон Божий
Великі принципи Закону Божого викладені в Десяти Заповідях і явлені в житті Ісуса Христа. В них відображена Божа любов, Його воля і наміри в питаннях поведінки людини і її взаємин з Богом і ближніми. Вони обов’язкові для людей всіх часів. Ці постанови лежать в основі Божого завіту з Його народом. Це вище мірило праведності на суді Божому. Завдяки впливу Духа Святого заповіді призводять до пізнання гріха і пробуджують усвідомлення потреби в Спасителі. Спасіння – це дар благодаті, його неможливо заслужити ділами, але спасенна людина слухняна заповідям. У цій слухняності вдосконалюється християнський характер, і її результатом буде мир з Богом. Вона говорить про любов до Господа і нашу турботу про ближніх. Послух через віру доводить, що Христос має силу перетворити наше життя, і служить справі благовістя.
Вих. 20:1-17; Повт. 28:1-14; Пс. 18:8-15; 39:8, 9; Мф. 5:17-20; 22:36-40; Ів. 14:15; 15:7-10; Рим. 8:3, 4; Єф. 2:8-10; Євр. 8:8-10; 1 Ів. 2:3; 5:3; Об'яв. 12:17; 14:12
Субота
Блаженний Творець після шести днів творіння світу спочивав в сьомий день і встановив суботній спокій для всіх людей як пам’ятник творіння. Четверта заповідь незмінного Закону Божого вимагає дотримання сьомого дня, суботи, як дня спокою, дня особливого поклоніння і служіння відповідно до вчення і прикладу Ісуса Христа – Господа суботи.

Субота – це день радісного спілкування з Богом і один з одним. Це символ нашого спасіння у Христі, знак нашого освячення, нашої вірності та передчуття нашого вічного майбутнього життя в Царстві Божому. Субота – це постійний Божий символ вічного завіту між Ним і Його народом. Радісне проведення цього святого часу від вечора до вечора, від заходу до заходу є урочистий спогад звершеного Богом творіння і викуплення.
Бут. 2:1-3; Вих. 20:8-11; 31:13-17; Лев. 23:32; Повт. 5:12-15; Іс. 56:5, 6; 58:13, 14;
Єз. 20:12, 20; Мф. 12:1-12; Мк. 1:32; Лк. 4:16; Євр. 4:1-11
Смерть і воскресіння
Відплата за гріх – смерть. Але Бог, єдиний, що має безсмертя, дарує вічне життя Своїм викупленим. До дня Другого пришестя смерть для всіх людей – це стан небуття.

Коли ж Христос – Життя наше – з’явиться, то воскреслі та ті, що залишилися живими, праведники відтвореними і прославленими будуть піднесені назустріч своєму Господу. Друге воскресіння, воскресіння нечестивих, відбудеться тисячу років потому.
Йов 19:25-27; Пс. 145:3, 4; Еккл. 9:5, 6, 10; Дан. 12:2, 13; Іс. 25:8; Ів. 5:28, 29; 11:11-14; Рим. 6:23; 16; 1 Кор. 15:51-54; Кол. 3:4; 1 Фес. 4:13-17; 1 Тим. 6:15; Об'яв. 20:1-10
Тисячолітнє Царство та знищення гріха
Тисячолітнє Царство – це проміжний період між першим і другим воскресіннями, коли Христос і Його викуплені святі знаходяться на небі. Протягом цього часу відбувається суд над тими, хто помер, не розкаявшись у своїх гріхах. На землі в цей час не буде жодної живої людини, але буде тільки сатана зі своїми ангелами. Після закінчення цього тисячолітнього періоду Христос зі Своїми святими і Святе Місто зійдуть на землю. Тоді будуть воскрешені і всі нечестиві, які під проводом сатани і його ангелів підуть війною на Боже Місто і зберуться навколо Нього. Але зійде від Бога вогонь, який знищить це воїнство і очистить землю. Таким чином, гріх і грішники назавжди зникнуть з всесвіту.
Єр. 4:23-26; Єз. 28:18, 19; Мал. 4:1; 1 Кор. 6:2, 3; Об'яв. 20; 21:1-5
Нова Земля
На Новій Землі, де пануватиме праведність, Бог влаштує вічну оселю для викуплених. Серед створеної Ним досконалої природи вони будуть вічно жити в радості і любові, зростаючи в пізнанні Бога і Його творіння. Сам Господь буде там жити разом зі Своїм народом, і ніколи вже не буде ні страждань, ні смерті.

Велика боротьба закінчиться, а з її закінченням назавжди зникне гріх. Усе, що існує – жива і нежива природа – буде свідчити, що Бог є любов, і Він буде панувати на віки віків. Амінь.
Іс. 35; 65:17-25; Мф. 5:5; 2 Пет. 3:13; Об'яв. 11:15; 21:1-7; 22:1-5
Довірене управління
Ми – управителі Божі. Він довірив нам мудро розпоряджатися часом і можливостями, здібностями і майном, благословеннями землі і її дарами. Ми відповідальні перед Богом за правильне використання всіх цих дарів. Наше визнання Бога Владикою всього ми висловлюємо у вірному служінні Йому і ближнім, а також в добровільному
Бут. 1:26-28; 2:15; 1 Пар. 29:14; Агг. 1:3-11; Мал. 3:8-12; Мф. 23:23; Рим. 15:26, 27;
1 Кор. 9:9-14; 2 Кор. 8:1-15; 9:7
поверненні десятини і пожертвувань для проголошення Євангелія і для підтримки і зростання Його Церкви. Бог надав нам особливу честь, давши нам право розпоряджатися всім довіреним, щоб виховати нас в любові і привести до перемоги над егоїзмом і жадібністю. Управителі Божі відчувають радість, коли в результаті їх вірності інші люди отримують благословення.
Довірене управління
Ми покликані бути благочестивими людьми, чиї думки, почуття і дії знаходяться у відповідності з біблійними принципами у всіх аспектах особистого та суспільного життя. Щоб дати можливість Святому Духу відтворити в нас характер нашого Господа, ми прагнемо лише до того, що може принести в нашому житті християнську чистоту, здоров’я і радість. Це означає, що наші задоволення і розваги повинні відповідати високим критеріям християнського смаку і краси. Визнаючи наявність особливостей у різних культурах, ми, проте, вважаємо, що наш одяг має бути простим, скромним і охайним, відповідний тим, чия справжня краса полягає не в зовнішніх прикрасах, а в нетлінні лагідного й спокійного духу. Це також означає, що оскільки наші тіла є храмом Святого Духа, ми не повинні нехтувати турботою про них. Нам необхідні фізичні вправи, відпочинок і, по можливості, здорова їжа. Ми повинні утримуватися від нечистої їжі, зазначеної в Писанні. Так як вживання алкогольних напоїв, тютюну, наркотиків і зловживання ліками шкодять нашому організму, нам слід і від цього утримуватися. Нам потрібно прагнути тільки до того, що допоможе нам привести наші думки і все наше єство в послух Христові, Який бажає, щоб ми були здорові, радісні і щасливі.
Бут. 7:2; Вих. 20:15; Лев. 11:1-47; Пс. 105:3; Рим. 12:1, 2; 1 Кор. 6:19, 20; 10:31;
2 Кор. 6:14-7:1; 10:5; Єф. 5:1-21; Флп. 2:4; 4:8; 1 Тим. 2:9, 10; Тит. 2:11, 12; 1 Пет. 3:1-4;
1 Ів. 2:6; 3 Ів. 2
Шлюб та сім'я
Шлюб, спочатку встановлений Богом в Едемі, є, згідно з вченням Христа, довічним союзом чоловіка і жінки для спільного життя і любові. Шлюб повинен укладатися лише між чоловіком і жінкою, які поділяють спільну віру. Укладаючи шлюб, християни покладають на себе зобов’язання не тільки один перед одним, а й перед Богом. Взаємна любов, повага, увага і відповідальність є основою християнських шлюбних відносин, відображаючи любов, святість, близькість і міцність відносин між Христом і Його Церквою. Щодо розлучення Христос сказав: «Хто дружину відпустить свою, крім провини перелюбу, … і хто візьме шлюб з розлученою, той чинить перелюб». Хоча життя деяких сімей може виявитися далеко не ідеальним, чоловік і жінка, що повністю присвячують себе в шлюбі один одному у Христі, можуть досягти тісного єднання в любові, якщо вони довіряються керівництву Духа і повчанням Церкви. Бог благословляє сім’ю і бажає, щоб всі в ній допомагали один одному в досягненні духовної зрілості. Прагнення до згуртованості сім’ї – один з характерних ознак заключної вестки Євангелія. Батьки повинні виховувати дітей в любові і послуху Господу. Своїм словом і особистим прикладом батьки повинні вчити дітей, що Христос – це люблячий, ніжний і турботливий Наставник, який хоче, щоб усі вони стали членами Його Церкви, членами сім’ї Божої, що включає в себе як самотніх, так і сімейних людей.
Бут. 2:18-25; Вих. 20:12; Повт. 6:5-9; Прип. 22:6; Мал. 4:5, 6; Мф. 5:31, 32; 19:3-9, 12;
Мк. 10:11, 12; Ів. 2:1-11; 1 Кор. 7:7, 10, 11; 2 Кор. 6:14; Єф. 5:21-33; 6:1-4
Служіння Христа в небесному святилищі
На небі знаходиться святилище, справжня скинія, що її збудував був Господь, а не людина. Там Христос заради нас звершує Своє заступницьке служіння. Його служіння дає кожному віруючому можливість спасіння через прийняття Його спокутної жертви, яку Він одного разу приніс на хресті за всіх нас. Після Свого вознесіння Він став нашим великим Первосвящеником і почав Своє заступницьке служіння, що символізувалося служінням первосвященика в Святій частині земного святилища. У 1844 році, після закінчення пророчого періоду в 2300 днів, розпочалася друга і остання частина Його спокутного служіння, що символізувалося служінням первосвященика в Святому Святих земного святилища. В цей час на небі розпочався слідчий суд – перша стадія остаточного знищення всіх гріхів, прообразом якої було очищення стародавнього єврейського святилища в День викуплення. У тому старозавітному служінні святилище символічно очищалося кров’ю жертовних тварин, небесне ж святилище очищається досконалою жертвою, якою є кров Ісуса. Мешканці неба завдяки слідчому суду бачать серед померлих на землі тих, хто спочив у Христі і тому гідний брати участь в першому воскресінні. На цьому суді також стає зрозуміло, хто з тих, що ще живуть на землі перебуває у Христі, дотримуючись Божих заповідей, вірячи в Ісуса, покладаючись на Нього в справі спасіння, і хто, отже, гідний життя в Його вічному Царстві. Цей суд підтверджує справедливість Бога, Який спасає тих, хто вірить в Ісуса. Суд проголошує, що ті, хто зберегли вірність Богу, увійдуть до Царства Небесного. Коли ж це служіння Христа завершиться, закінчиться і відведений для людей час випробування перед Другим пришестям.
Бут. 2:18-25; Вих. 20:12; Повт. 6:5-9; Прип. 22:6; Мал. 4:5, 6; Мф. 5:31, 32; 19:3-9, 12;
Мк. 10:11, 12; Ів. 2:1-11; 1 Кор. 7:7, 10, 11; 2 Кор. 6:14; Єф. 5:21-33; 6:1-4
Друге пришестя Христа
Друге пришестя Христа – це блаженне сподівання Церкви і величне завершення справи Божої на землі. Пришестя Спасителя буде буквальним, особистим, видимим і одночасним для всього світу. При Його поверненні праведники, що до цього часу померли, будуть воскрешені і одночасно з живими праведниками будуть прославлені і піднесені на небо. Безбожні ж в цей момент помруть. Майже повне виконання найважливіших пророцтв, що послідовно розкривають історію світу, свідчить про швидке пришестя Христа. Час цієї події не відкрито, і тому ми повинні бути готові до неї в будь-який момент.
Мф. 24; Мк. 13; Лк. 21; Ів. 14:1-3; Дії. 1:9-11; 1 Кор. 15:51-54; 1 Сол. 4:13-18; 5:1-6;
2 Сол. 1:7-10; 2:8; 2 Тим. 3:1-5; Тит. 2:13; Євр. 9:28; Об'яв. 1:7; 14:14-20; 19:11-21