Хочу, щоб наш серіал вийшов на український та міжнародний медіаринки

Хочу, щоб наш серіал вийшов на український та міжнародний медіаринки

Розповідає Юрій Соса, продюсер, редактор, режисер, актор про роботу на телеканалі «Надія».

Коли залишив світське телебачення, то не мав планів працювати взагалі на телеканалі. В’ячеслав Дем’ян запросив до себе у кабінет і запропонував участь на телеканалі «Надія». Спочатку розглядав це як служіння, не на повний час. Але почав працювати і зрозумів, що частково не буде, це буде повністю служіння на телеканалі.

Коли прийшов, продовжив удосконалювати програму «Непростое состояние» з Лідією Нейкурс. Трішки змінив студію, сценарії, почав знімати відеоролики для цієї програми. 

У той час також як режисер ще займався програмою «Сила одного».

Паралельно з цим почав працювати над богословською програмою «Удивительные факты». У другому сезоні я був другим режисером, знімав сюжети. У цьому ж сезоні більш широко розкривали Біблію у світлі сучасного православ’я.

Потім була робота програми «Так чи інакше», яку продовжила Діана Міхневич. 

Паралельно з цією програмою ми разом з Альоною Яворською, яка колись була авторкою та ведучою «Вихід поруч», почали шукати ідею. Вона написала сценарій для підлітків «Рожеві окуляри». Почали знімати, але згодом віддали Чернівецькій студії, яка добре впоралася з цим завданням. Мене запросили допомагати, і я щомісяця їздив у Чернівці на тиждень. Був першим режисером та продюсером програми «Рожеві окуляри», зараз вони другий та третій сезон зняли самі. Іноді до мене телефонують, запитують, я їм підказую.

Паралельно з «Рожевими окулярами», під час святкування п’ятсотріччя Реформації, разом з Кирилом Андрєєвим працювали над програмою «Реформація-500». В цій програмі був режисером, продюсером та автором ідеї.

У той час, коли знімав «Рожеві окуляри», мене попросили спробувати себе в якості ведучого в програмі «Счастливой субботы». Це була проба себе у цьому форматі, але зрозумів, що це не моє. В цій програмі я був як ведучий, більше ніякі повноваження на себе не брав. Програма непогана, мені подобається, час від часу переглядаю, але це не мій формат. Як актору і режисеру, мені подобається імпровізувати, грати, щось придумувати. Разом з Ксенією Осадчук знімався один сезон, вона була вперше ведучою, виходило у неї дуже добре, бо має  здібності та талант вести програму. Тим паче, передача була російською мовою, а для мене рідна українська.

«Профі Тайм» − це паралельний проект, який ми придумали з командою для доросліших дітей віком від семи до дванадцяти років. Ми зробили один сезон, виходило непогано, але два проекти робила одна та сама команда, і «Малюваки» і «Профі-Тайм», і нам було тяжко розділитися. Ми зрозуміли, що це прикольний формат, але на нього треба окрему команду, а можливості не було. І ми вирішили, що важливіше переформатувати «Малюваки». 

Після програми «R-500» постало питання про дитячу програму «Малюваки», яку треба було якось змінювати або вдосконалювати, щоб вона була більш цікавою, якісною. Нашій команді – мені, Майї Чебан (виконавчий продюсер), Руслану Будіму (режисеру монтажу), прийшла нова ідея. Ми перші на нашому телеканалі вирішили, що це буде не програма, а серіал, буде новий сучасний формат, цілком популярний. До цього були документальні фільми, а це буде розважальний, але й пізнавальний, місіонерський серіал для всієї родини. І називається цей серіал «Малюваки Сіті-Лайф». Власне зараз роблю тільки цей проект.

Розкажіть більш детально про роботу над цим серіалом. Яка його мета, скільки серій?

Мета цього серіалу – навчити дітей християнській моралі, комунікації, товаришуванню. Зараз нашим героям треба робити реальні речі – знати, як помити унітаз, як відремонтувати телевізор. Наприклад, що для цього треба покликати електрика, бо самому не можна. Ми стаємо ближче до дітей, до реалій, у яких живуть діти. Вони граються на приставках, дивляться телевізор, живуть у планшетах, мобільних телефонах. А наші герої на своєму власному прикладі показують, що це не завжди корисно. Показують батькам і дітям, як мудро знаходити вихід у цих повсякденних проблемах.

Зараз ми зняли дванадцять серій, майже всі серії готові. За відгуками наших колег, вийшло непогано, дуже якісно, на високому рівні, тож думаю, що глядачі реально оцінять. Це зовсім інший рівень подачі сценарію. В серіалі є легенький гумор, духовні висновки, мораль, цікаві ситуації. Ми підійшли до створення серіалу так, щоб він був цікавий для всієї родини.

У створенні такого серіалу Вас відразу підтримав телеканал?

Це була така авантюра, у яку управління телеканалу  не дуже вірило. По-перше, це абсолютно новий формат. Звичайно, всі знали, що я знімався в телесеріалах у світському телебаченні, але у команди та у телеканалу такого досвіду не було. Мені довелося переконати усіх, що ми це зможемо, пояснити, як це буде виглядати. 

Потім почали потроху підключатися, приносити свої ідеї разом, і таким чином вийшло те, що вийшло. Відзнявши перший сезон, я впевнено можу сказати, що вся команда розуміє, що і як, і ми можемо зняти вже другий сезон, і третій, і скільки завгодно. Ми вже розуміємо принцип створення такого продукту, час, за який він створюється, знаємо усі нюанси. Тому записуємо ідеї, сідаємо вдвох-трьох, або я сам, прописую повністю фабулу сценарію, кожну сцену: що, як, чому, а потім віддаємо автору Каріні Дрозда. Каріна була колись ведучою «Вісті надії», пише серіал. Ми даємо їй ідею сценарію, деякі репліки прописані. А вона на цю ідею накидає діалоги, може свою якусь ситуацію, потім пересилає нам. Каріна одна з авторів сценаріїв. Ми вичитуємо сценарій, десь робимо свої правки і знімаємо. 

Хто задіяний у серіалі?

У цьому серіалі я режисер, продюсер та актор. Як продюсер, займаюся пошуком спонсорів та маркетингом. Також з нами працює Майя Чебан як режисер, Руслан Будін та декоратор-костюмер Алла Швець. Команда в мене постійна. Є команда, яка працює за кадром – оператори, звукорежисери. В серіалі знімався Сергій Степанюк, він грав сам себе. Світлана Андрєєва та Кирило Андрєєв, які ведуть програму «Два Я – одне життя», будуть грати цікаві ролі. Світлана буде грати роль вчительки у школі, а Кирило сантехніка, який приходить у гості до наших героїв у квартиру і багато чому вчить їх. У цьому серіалі режисером була і Майя, і Руслан, який був монтажером, але потім ми з Майєю запропонували йому також бути другим режисером. Він погодився і у нього це виходить дуже добре. Він дуже талановитий монтажер, фотограф, зараз ще й гарний режисер.

Що змінилося у наших героїв у цьому серіалі?

Наші герої з галявинки переїжджають у велике місто, Уляна дає їм свою квартиру, в якій вона колись жила, і вони живуть дорослим життям: платять за комунальні послуги, ходять до школи у п’ятий клас, стають цивілізованими. В цьому серіалі є учні в класі, є нові герої, додали дівчинку Майю, у яку Гошка трохи закохається, у них буде симпатія. Також є, а як без цього, неслухняний учень, якого звати Кабан. Є іграшки, які живуть у телевізорі, який дивляться наші герої. Ще у квартирі живе папуга Генріх, про якого вони думають, що він не розмовляє. Але, коли вони виходять з квартири, він говорить якусь мудрість. Наші герої ходять до школи, ходять до супермаркету, купують продукти.

Де ви берете теми для кожної серії?

Бог посилає. Ми сідаємо з командою, молимося, і Бог нам дає ідею на кожну серію. Кожна серія − це окремий сюжет, це окрема історія. Але є лінії, які продовжуються. Наприклад, симпатія Гошки і Майї, виникає стара любов між вчителькою та сантехніком (Кирилом та Світланою), вони в певний момент зустрічаються і згадують, що колись одне одного любили, а зараз одинокі. Ідеї придумуємо всі разом, беремо те, що нам хотілося б донести дітям, ті теми, які зараз дуже актуальні в житті. Коли почали знімати серіал, перш за все сказав команді: «Друзі, я хочу робити те, що мені до душі, що подобається. Те, що не до душі, робити не хочу. Можливо, це буде гарна ідея, але якщо мені не буде по душі, робити не буду. Давайте так придумувати, щоб нам подобалося. Якщо буде подобатися нам, то буде подобатися і іншим». Всі погодилися.

У вас «Малюваки» були для маленьких дітей. Зараз, як чую, вже не тільки для них, а й для старших?

Так, це було для дітей від чотирьох до дев’яти років. А зараз буде від п’яти і до всієї родини. Думаю, що підліткам це не буде цікаво, але можливо усе. Ми спробували зробити серіал на ширшу аудиторію.

Ви залучаєте психолога до написання сценарію?

Ні, не залучаємо. Я багато спілкуюсь з пасторами, сам цікавлюся психологією. У цьому серіалі я взяв зауваження Максима Балаклицького. Його син Назарчик дуже любить Гошку у програмі «Малюваки». На думку Максима, персонаж Гошки дуже харизматичний, але негативний, він потрапляє у різні халепи, і йому все прощається. Назар сприймає негативні вчинки Гошки, як позитивні. У житті всі роблять помилки, усі потрапляють у різні ситуації, тому у серіалі вже інші діти також інколи попадають у різні халепи. 

Чи долучаєте Ви до зйомок дітей? Де шукаєте обдарованих дітей?

У цьому серіалі у нас присутні діти різного віку, в основному шкільного від 3-8 класів. По-перше, запрошуємо дітей, які вже знімалися у «Малюваках». По-друге, проводимо кастинг серед різних християнських та звичайних шкіл. Ми приїжджаємо, кажемо, що знімаємо серіал, хто хоче, можете приходити на кастинг. Приходять батьки з дітьми, ми відбираємо потрібні типажі. Якщо не підходить на якусь роль, беремо на масовки, наприклад, коли діти просто сидять у класі. Це називається «актор масових сцен». Запрошували дітей, які приймали участь у «Профі Тайм», знявся Тимофій, Даніела не змогла, бо дуже зайнята. Можливо, зможе у другому сезоні. Є декілька діток, з якими познайомилися, коли знімали серіал на вулиці, і вони знялися в епізоді. Вони йшли повз нас і спитали, що ми знімаємо. Коли дізналися, що це телеканал “Надія”, сказали, що дуже хочуть у нас зніматися. Ми їх запрошували, батьки дозволяти і вони знімалися. Один хлопчик знявся у двох серіях, так йому це подобається.

Цю роботу вважаю місіонерською, тому що багато дітей ніколи до цього не знали про нас, про зйомки, а коли приходять, вони знайомляться з християнськими відносинами. Ми зйомки починаємо з молитви, просимо Божого керівництва і на початку, і у кінці. Цей хлопчик ніколи не знав про телеканал, ніколи про нас не чув. Він каже, що йому подобається, коли ми молимося, стає спокійно на душі, що в нас така атмосфера. А цей хлопчик трохи неслухняний, але він просто приходить, сидить і дивиться. 

З дітьми якого віку Вам легше працювати?

Усе залежить від обдарованості дитини. З непрофесіоналом будь-якого віку працювати трохи важче. Дорослий швидше зрозуміє завдання, яке треба зробити. Зрозуміло, що з Кирилом та Світланою працювати дуже легко, бо вони професійні актори. Я пояснюю їм завдання, вони щось своє додають і за один-два дублі ми знімаємо. З непрофесіоналами важче. Є у нас один хлопчик, вчиться у нашій школі, до нас потрапив через кастинг, знімався в першій серії. По типажу він нам підійшов, почали його вчити, тільки на дванадцятий-п’ятнадцятий дубль виходило як треба, але зіграв роль. Було важко, але це специфіка роботи. Тут кожна людина, кожний актор – це індивідуальність. На вулиці побачили маму з дівчинкою, яка дуже хотіла в нас зніматися. Вона прийшла, ми не знали яка вона, поставили у кадр, я попросив зробити «так і так», вона відразу, не соромлячись, зробила, зіграла так весело, смішно, що нам дуже сподобалося. З нею, такою маленькою, всього шість років, було легко.

Я вважаю, що немає неталановитих, неартистичних дітей, просто є питання амплуа та характеру персонажу. Не кожна людина підійде на той чи інший характер персонажу, це специфіка роботи. Коли мене батьки питають: «Чи наша дитина хоч щось вміє?», кажу: «Звичайно, вміє, але вона нам не підходить просто за типажем. Нам потрібний маленький рудий хлопчик, а ваш може підійде на інший типаж». Батьки думають, що, якщо дитина не пройшла кастинг, то вона бездарна, але проблема не в цьому. Часто, коли проводять кастинг, батькам не пояснюють, чому дитину не обрали. А коли ми проводимо, пояснюємо, що не взяли, тому що шукаємо інший типаж для ролі.

Скільки часу Ви витрачаєте на зйомку однієї серії?

Буває від трьох днів до двох тижнів. На одну серію можна витратити три дні, але не всі актори можуть приїхати у всі ці дні. Протягом двох тижнів збираємо всіх у той день, коли усі можуть. Все, що можна, знімаємо у той день, коли є всі на майданчику. Наступного дня знімаємо інші сцени, можливо з іншої серії. Бувало, що в один день знімали сцени для першої, третьої та сьомої серії.

На цей серіал потрібен новий реквізит. Хто його готує, або де його берете?

В нас були художники-декоратори Філіп Шуберт та Наталя Зубач. Філіп Шуберт робив каркаси декорацій, а реквізит і все наповнення студії нам допомагала робити Наталя Зубач, яка у Львові зробила декорації до програми «Філософський камінь». Вона декоратор для багатьох програм. Я з нею дружу, і попросив, щоб допомогла у «Малюваках». Вона допомогла, підказала, які тканини використати, які кольори, яку геометрію, як усе оформити.

У цьому серіалі вже присутні дружні відносини, закоханість між двома. Як Вам вдалося показати це з християнської точки зору?

Звичайно, ми не показували, що вони цілуються. Це така романтика, яка була у фільмах радянських часів, коли люди цінували стосунки спілкування, спільні інтереси, а не те, що пропагують зараз у серіалах. Зараз навіть у дитячих фільмах та мультфільмах показують, як відразу цілуються. До речі, в нас буде серія про поцілунки, коли Гошка подивився бразильський серіал по телевізору, а там цілуються, і він подумав, що, щоб Майя його покохала, треба її поцілувати. Ми спробували охайно підійти до цієї теми, щоб дати зрозуміти, що з подругами потрібно спілкуватися, пізнавати, бути спочатку другом. Пробуємо піднімати дорослі теми, бо зараз діти разом з батьками дивляться фільми, які на дуже низькому рівні за сценаріями та духовністю, які показують весь бруд спілкування між людьми. Всі теми ми показуємо через призму християнства, але з гумором та цікаво.

Чи не маєте у планах знімати програму для молоді від чотирнадцяти-шістнадцяти років?

Програма «Рожеві окуляри» саме на такий вік. Але якщо Бог дасть спонсорів, меценатів, хочу зняти християнський серіал. Він буде про життя християн, можливо, якийсь історичний, поки що не знаю, але є мрія знімати художні фільми або серіали.

Коли ми починали знімати цей серіал, мало хто вірив, що все вийде, бо треба мати фінанси на декорації, тому що це особлива специфіка. Було важко починати. Але зараз в нас повірили. Ми показали керівництву декілька серій. В’ячеславу Дем’яну, менеджеру та директору мовлення телеканалу Павлові Ваценко, креативному продюсеру Роману Орлову – їм дуже сподобалося, оцінили високий рівень серіалу, і вони особисто обіцяють допомогти у його просуванні.

Що зараз робите, коли закінчили перший сезон?

Чекаємо на прем’єру. Займаємося маркетингом, шукаємо спонсорів. Знайшовся один партнер, це один з супермаркетів. Нам треба було знімати у супермаркеті, де наш герой Гошка їде купувати різні продукти. Вони стали нашими партнерами, безкоштовно дають можливість знімати у їхньому супермаркеті. Також є декілька спонсорів, це наші брати із Заходу та з Закарпаття, які пересилали 9000 гривень. Я, як продюсер, шукаю спонсорів, спілкуюсь, дзвоню, через різні фонди, через фонд Марії Максакової, у якому я є експертом та партнером цього фонду.

Ви бачите майбутнє серіалу?

Так. Ми хочемо спробувати з цим серіалом вийти на відомі дитячі телеканали, запропонувати каналу «Плюс-плюс», «Піксель», які є в Україні. Хочемо спробувати продати на різні регіональні телеканали. Звичайно, в нас є план сценаріїв, список нових тем, які б хотіли відтворити у новому сезоні. Плануємо відзняти ще два сезони точно, щоб цей серіал удосконалювався і жив довго. Хочу, щоб цей продукт вийшов на український та міжнародний медіаринки. В планах перекласти його на англійську та російську мови, щоб його дивилися у всіх англомовних та російськомовних країнах.

Запитання – Алла Шумило

image_pdfimage_print

Святе Писання
Святе Писання, що складається зі Старого та Нового Завітів, є Словом Божим письмово переданим по Божественному натхненню через святих людей Божих, які виголошували й писали його по спонуканню Святого Духа. За допомогою цього Слова Бог передав людству необхідні для спасіння знання. Біблія має безперечний авторитет і представляє непогрішиме відкриття Його волі. Вона є мірилом характеру і критерієм досвіду, вичерпним викладом доктрин і достовірним повідомленням про дії Бога в історії нашого світу.
Пс. 118:105; Прип. 30:5, 6; Іс. 8:20; Ів. 17:17; 1 Фес. 2:13; 2 Тим. 3:16, 17; Євр. 4:12;
2 Пет. 1:20, 21
Трійця
Бог єдиний. Отець, Син і Святий Дух – єдність трьох довічних Особистостей. Бог безсмертний, всемогутній, всезнаючий, всюдисущий та понад усе. Він безмежний і вище людського розуміння, однак Його можна пізнати за допомого Його відкриття про Самого Себе. Бог, Який є любов, навіки гідний поклоніння, честі і служіння всього творіння.
Бут. 1:26; Повт. 6:4; Іс. 6:8; Мф. 28:19; Ів. 3:16; 2 Кор. 1:21, 22; 13:14; Єф. 4:4-6;
1 Пет. 1:2
Бог Отець
Бог Вічний Отець є Творець, Першопричина, Вседержитель і Незалежний Правитель всього творіння.

Він справедливий і святий, милостивий і добрий, повільний на гнів і сповнений постійної любові та вірності.

Якості та сили, що проявилися в Сині та Святому Дусі також є якостями та силами Отця.
Бут. 1:1; Повт. 4:35; Пс. 109:1, 4; Ів. 3:16; 14:9; 1 Кор. 15:28; 1 Тим. 1:17; 1 Ів. 4:8; Об'яв. 4:11
Бог Син
Бог Вічний Син з’явився втіленим в Ісусі Христі. Через Нього все було створено, дякуючи Йому був відкритий характер Бога, завдяки Йому здійснилося спасіння людства і через Нього відбувається суд над нашим світом. Будучи навіки істинним Богом, Він став також справжньою людиною, Ісусом Христом. Він був зачатий Святим Духом і народжений дівою Марією. Він жив і переносив спокуси як людина, проте явив Собою досконалий приклад праведності і любові Божої. Вчинені Ним чудеса були проявом сили Божої і свідченням того, що Він був дійсно Богом – обіцяним Месією. Він добровільно постраждав і помер на хресті за наші гріхи, зайнявши наше місце. Воскрешений з мертвих, Він вознісся на небо, щоб заради нас здійснювати служіння в небесному святилищі. Він знову прийде в цей світ у славі для остаточного визволення Свого народу і для того, щоб відновити все знову.
Іс. 53:4-6; Дан. 9:25-27; Лк. 1:35; Ів. 1:1-3, 14; 5:22; 10:30; 14:1-3, 9, 13; Рим. 6:23;
1 Кор. 15:3, 4; 2 Кор. 3:18; 5:17-19; Флп. 2:5-11; Кол. 1:15-19; Євр. 2:9-18; 8:1, 2
Бог Дух Святий
Бог Вічний Дух Святий діяв разом з Отцем і Сином при створенні, втіленні та спокуті. Він – така ж Особистість, як Отець і Син. Він надихав письменників Біблії. Він наповнив силою життя Христа. Він привертає і переконує людей; і тих, хто відгукується, Він оновлює і відтворює в них образ Божий. Посланий Отцем і Сином, щоб завжди бути з Його дітьми, Він наділяє Церкву духовними дарами, дає їй силу в її свідоцтві про Христа і в згоді зі Святим Писанням наставляє її на всяку істину.
Бут. 1:1, 2; 2 Цар. 23:2; Пс. 50:12; Іс. 61:1; Лк. 1:35; 4:18; Ів. 14:16-18, 26; 15:26;
16:7-13; Дії 1:8; 5:3; 10:38; Рим. 5:5; 1 Кор. 12:7-11; 2 Кор. 3:18; 2 Пет. 1:21
Створення світу
Бог в Писанні достовірно представив хронологію Своєї творчої діяльності. Протягом недавніх шести днів творіння Господь створив «небо і землю, море і все, що в них», а сьомого дня «спочив». Таким чином, Господь встановив Суботу як вічний пам’ятник Його праці, здійсненої і завершеної протягом шести буквальних днів, які разом з Суботою утворили той тиждень, що нам відомий сьогодні. Перші чоловік і жінка були створені за образом Божим, як вінець творіння, отримавши право володіння світом і обов’язок піклуватися про нього. Світ, при завершенні свого створення, як сказано в Біблії, був «вельми добрий», і його досконалість проголошувала славу Божу.
Бут. 1-2, 5, 11; Вих. 20:8-11; Пс. 18:2-7; 32:6, 9; 103; Іс. 45:12; Дії. 17:24; Кол. 1:16; Євр. 1:2; 11:3; Об'яв. 10:6; 14:7
Природа людини
Чоловік і жінка були створені за образом і подобою Божою як істоти, наділені індивідуальністю, силою і свободою мислити і діяти. Людина, за задумом Божим, – це нерозривна єдність тіла, душі і духу. Але хоча люди і були створені як вільні істоти, їх життя залежало від Бога. Однак, не послухавши Бога, наші прабатьки таким чином відмовилися визнати свою залежність від Нього і втратили своє високе положення. Образ Божий в них спотворився, і вони стали схильні до смерті. Їхні нащадки успадковують гріховну природу з усіма витікаючими з цього наслідками. Вони народжуються зі слабкостями і схильностями до зла. Але Бог у Христі примирив із Собою світ і Духом Своїм відновлює в смертних, що каються образ Творця. Створені для слави Божої, ми покликані любити Його, один одного і світ, що оточує нас.
Бут. 1:26-28; 2:7, 15; 3; Пс. 8:5-9; 50:6, 11; 57:4; Єрем. 17:9; Дії. 17:24-28; Рим. 5:12-17; 2 Кор. 5:19, 20; Єф. 2:3; 1 Фес. 5:23; 1 Ів. 3:4; 4:7, 8, 11, 20
Велика боротьба
Все людство залучено в велику боротьбу між Христом і сатаною. Вона розпочалась на небі в зв’язку з тим, що був поставлений під сумнів характер Бога, Його закон і справедливість Божого правління у всесвіті. Один зі створених ангелів, наділений свободою вибору, в своєму самозвеличенні став сатаною, противником Бога. Це призвело до повстання частини ангелів. Сатана викликав дух спротиву Богові в нашому світі, коли втягнув Адама і Єву в гріх. В результаті цього гріха, скоєного людьми, образ Божий став спотвореним в людстві. З цієї ж причини створений світ втратив свій порядок і був спустошений під час всесвітнього потопу, про що свідчить представлена ​​в Бут. 1-11 хронологія. На очах у всього творіння цей світ перетворився на арену світової боротьби, в результаті якої люблячий Бог буде затверджений в Своїх правах. Христос посилає Святого Духа і вірних ангелів, щоб вони допомагали народу Божому в цій великій боротьбі, направляли, захищали і зміцнювали його на шляху, що веде до спасіння.
Бут. 3; 6-8; Йов 1:6-12; Іс. 14:12-14; Єзек. 28:12-18; Рим. 1:19-32; 3:4; 5:12-21; 8:19-22; 1 Кор. 4:9; Євр. 1:14; 1 Петр. 5:8; 2 Петр. 3:6; Об'яв. 12:4-9
Життя, смерть і воскресіння Христа
Життя Христа проходило в досконалому послузі волі Божій. Його страждання, смерть і воскресіння – це єдино можливий шлях спокути скоєних людьми гріхів. Кожен, що приймає вірою це примирення з Богом, має вічне життя. Все творіння може краще осягнути нескінченну і святу любов Творця. Це досконале примирення виправдовує справедливість Божого Закону і милосердя характеру Творця. Так відбувається засудження наших гріхів і забезпечується наше прощення. Смерть Христа є замісною, спокутною, примиряючою і перетворюючою. Воскресіння Христа у плоті є знаком перемоги Бога над силами зла, і для приймаючих це примирення, служить свідченням їхньої перемоги над гріхом і смертю. Воскресіння проголошує панування Ісуса Христа, перед Яким схилиться кожне коліно на небі і на землі.
Бут. 3:15; Пс. 22:1; Іс. 53; Ів. 3:16; 14:30; Рим. 1:4; 3:25; 4:25; 8:3, 4; 1 Кор. 15:3, 4,
20-22; 2 Кор. 5:14, 15, 19-21; Флп. 2:6-11; Кол. 2:15; 1 Петр. 2:21, 22; 1 Ів. 2:2; 4:10
Спасіння у Христі
За нескінченної любові і милості Бог учинив так, що Христос, який не знав гріха, став гріхом заради нас, щоб в Ньому ми стали праведними перед Богом. Під впливом Святого Духа ми усвідомлюємо нашу потребу в Спасителі, визнаємо нашу гріховність, каємося в наших злочинах і вірою приймаємо Ісуса як Спасителя і Господа, як Того, Хто зайняв наше місце на хресті і залишив нам приклад. Ця спасаюча віра приходить до нас від Божественної сили Його Слова і є даром Божої благодаті. Завдяки Христу Бог виправдовує і приймає нас як Своїх синів та дочок і позбавляє від панування гріха. Дія Духа Святого створює в нас відродження і освячення. Дух оновлює наш розум, записує в наших серцях Божий закон любові і дає нам силу жити святим життям. Перебуваючи в Ньому, ми стаємо причасниками Божественної природи і отримуємо впевненість у спасінні як тепер, так і на суді.
Бут. 3:15; Іс. 45:22; 53; Єрем. 31:31-34; Єзек. 33:11; 36:25-27; Авв. 2:4; Мк. 9:23, 24; Ів. 3:3-8, 16; 16:8; Рим. 3:21-26; 8:1-4, 14-17; 5:6-10; 10:17; 12:2; 2 Кор. 5:17-21; Гал. 1:4; 3:13, 14, 26; 4:4-7; Єф. 2:4-10; Кол. 1:13, 14; Тит 3:3-7; Євр. 8:7-12; 1 Пет. 1:23; 2:21, 22; 2 Пет. 1:3, 4; Об'яв. 13:8
Зростання у Христі
Прийнявши смерть на хресті, Ісус здобув перемогу над силами зла. Він, Який переміг злих духів під час Свого земного служіння, зруйнував їх владу і зробив неминучою їх остаточну загибель. Перемога Ісуса забезпечує і нам перемогу над цими силами, які все ще прагнуть управляти нами, в той час як ми ходимо перед Ним в мирі, радості і впевненості в любові Божої. Зараз Святий Дух перебуває в нас і наділяє нас силою. В постійної прихильності Ісусу, нашому Спасителю і Господу, ми звільнені від тягаря минулих вчинків. Ми більше не перебуваємо в темряві, страху перед силами зла, невігластві та безцільності, які супроводжували наше колишнє життя. Здобувши цю нову свободу в Христі, ми покликані розвинути свій характер в подобі Його характеру, спілкуючись з Ним щодня в молитві, насичуючись Його Словом, розмірковуючи над Ним і Його Промислом, віддаючи Йому хвалу, збираючись на спільні богослужіння та беручи участь в здійсненні місії Церкви. Ми також покликані наслідувати приклад Христа, здійснюючи співчутливе служіння заради задоволення фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних і духовних потреб людей. Коли ми віддаємо нашу любов оточуючим і свідчимо про спасіння в Христі, постійна присутність Божа через Духа Святого перетворює кожну хвилину нашого життя і кожну справу в духовний досвід.
1 Пар. 29:11; Пс. 1:1, 2; 22:4; 76:12, 13; Мф. 20:25-28; 25; 1:31-46; Лк. 10:17-20; Ів. 20:21; Рим. 8:38, 39; 2 Кор. 3:17, 18; Гал. 5:22-25; Єф. 5:19, 20; 6:12-18; Флп. 3:7-14; Кол. 1:13, 14; 2:6, 14, 15; 1 Фес. 5:16-18, 23; Євр. 10:25; Як. 1:27; 2 Пет. 2:9; 3:18; 1 Ів. 4:4
Церква
Церква є спільнота віруючих, які визнають Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем. Як і народ Божий в старозавітні часи, ми покликані зі світу, ми об’єднуємося для богослужіння, для спілкування, для вивчення Слова Божого, для святкування Вечері Господньої, для служіння всьому людству і для проголошення Благої вісті в усьому світі. Свою духовну владу Церква отримала безпосередньо від Христа, Який є втілене Слово, відкрите в Писанні. Церква – це Божа родина, і члени її, усиновлені Богом, живуть на підставі укладеного з Ним нового завіту. Церква – це тіло Христове, суспільство людей, об’єднаних вірою, і глава цього тіла Сам Христос. Церква – це наречена, заради якої Христос помер, щоб освятити і очистити її. При Його урочистому поверненні вона постане перед Ним як славна Церква, яка зберегла вірність в усі віки, відкуплена Його кров’ю та не має ні плями, ні вади – свята і бездоганна.
Бут. 12:1-3; Вих. 19:3-7; Мф. 16:13-20; 18:18; 28:19, 20; Дії. 2:38-42; 7:38; 1 Кор. 1:2;
Єф. 1:22, 23; 2:19-22; 3:8-11; 5:23-27; Кол. 1:17, 18; 1 Пет. 2:9
Церква Останку та її місія
Вселенська Церква складається з тих, хто істинно вірить в Христа. Але в останні дні, під час загального боговідступництва, Бог покликав Церкву Останку до дотримання заповідей Божих і збереження віри в Ісуса. Церква Останку проголошує настання години суду, сповіщає спасіння через Христа і проповідує наближення Його Другого пришестя.

Ця місія проголошення істини символічно представлена трьома ангелами в 14 розділі книги Об’явлення. За часом ця місія збігається з судом, який відбувається на небесах, і результатом її є покаяння і виправлення людей. Кожен віруючий покликаний особисто брати участь в цьому загальному свідоцтві.
Дан. 7:9-14; Іс. 1:9; 11:11; Єрем. 23:3; Мих. 2:12; 2 Кор. 5:10; 1 Пет. 1:16-19; 4:17; 2 Пет. 3:10-14; Юд. 3, 14; Об'яв. 12:17; 14:6-12; 18:1-4
Єдність в Тілі Христовому
Церква – це єдине Тіло послідовників Христа, покликаних із всякого народу, племені та язика. В Христі ми стаємо новим творінням. Серед нас не повинно бути відмінності незалежно від раси, культури, освіти, національності, статі, соціального і майнового стану. Ми всі рівні в Христі, Який за допомогою єдиного Духа об’єднав нас між собою і привернув до Себе. Ми повинні служити і приймати служіння неупереджено і з чистим серцем.
Завдяки відкриттю, яке нам дав Ісус Христос у Святому Письмі, ми маємо одну і ту ж віру і надію, одне і те ж прагнення служити всьому людству. Джерелом такої єдності є триєдиний Бог, Який прийняв нас як Своїх дітей.
Пс. 132:1; Мф. 28:19, 20; Ів. 17:20-23; Дії. 17:26, 27; Рим. 12:4, 5; 1 Кор. 12:12-14;
2 Кор. 5:16, 17; Гал. 3:27-29; Єф. 2:13-16; 4:3-6, 11-16; Кол. 3:10-15
Хрещення
Хрещення – це Боже повеління, за допомогою якого ми сповідуємо свою віру в смерть і воскресіння Ісуса Христа, а також свідчимо, що ми померли для гріха і тепер прагнемо до оновленого життя. Таким чином, ми визнаємо Христа Господом і Спасителем і стаємо частиною Його народу після прийняття в члени Його Церкви. Хрещення – це символ нашої єдності з Христом, прощення гріхів і прийняття Духа Святого.

Хрещення здійснюється зануренням у воду, і до нього допускаються ті, хто має віру в Ісуса і засвідчив про каяття в гріхах. Хрещенню передують вивчення Святого Писання і прийняття його вчення.
Мф. 28:19, 20; Дії. 2:38; 16:30-33; 22:16; Рим. 6:1-6; Гал. 3:27; Кол. 2:12, 13
Вечеря Господня
Вечеря Господня – це спільне прийняття символів тіла і крові Ісуса як наочне підтвердження віри в Нього, нашого Господа і Спасителя. При здійсненні цього обряду присутній Сам Христос, який спілкується зі Своїм народом і зміцнює його сили. Беручи участь у Вечері, ми з радістю сповіщаємо спокутну смерть Господа і Його повернення у славі. Готуючись до Вечері, віруючі досліджують своє серце, сповідують свої гріхи і каються в них. Перед прийняттям символів відбувається служіння ногоомиття, встановлене нашим Божественним Учителем як символ оновлення, очищення і як вираз готовності служити одне одному в християнському смиренні, а також для того, щоб сприяти об’єднанню сердець в любові. Служіння Вечері відкрито для участі в ньому всіх віруючих християн.
Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об'яв. 3:20
Духовні дари та духовне служіння
Впродовж всіх віків Бог наділяв усіх членів Своєї Церкви духовними дарами, які кожен повинен використовувати на благо Церкви і людства. Цими дарами Святий Дух наділяє кожного члена Церкви по Своїй волі. Таким чином, Церква стає здатною виконати дане їй Богом призначення. Відповідно до Писання, до духовних дарів відносяться віра, дар зцілення, дар пророцтва, дар проповіді, учительський дар, дар управління, дар примирення, дар співчуття, дар милосердя та самовідданого служіння ближнім з метою підтримати і підбадьорити їх.

Деякі члени Церкви покликані Богом і наділені дарами Святого Духа, щоб працювати в Церкві як пастори, євангелисти і вчителі. Їх робота особливо необхідна для підготовки членів Церкви до служіння, для досягнення Церквою духовної зрілості і для забезпечення єдності у вірі і пізнанні Бога. Коли члени Церкви використовують ці духовні дари як вірні служителі всілякої Божої благодаті, Церква захищена від руйнівного впливу єретичних вчень, зростає в Бозі та зміцнюється у вірі і любові.
Дії. 6:1-7; Рим. 12:4-8; 1 Кор. 12:7-11, 27, 28; Єф. 4:8, 11-16; 1 Тим. 3:1-13; 1 Пет. 4:10, 11
Дар пророцтва
Святе Писання свідчить, що пророцтво – один з дарів Святого Духа. Цей дар є відмінною ознакою Церкви Остатку, і ми віримо, що він проявився в служінні Еллен Уайт.

Її праці являються пророчим авторитетом і служать для Церкви потіхою, керівництвом, настановою і викриттям. В цих працях також чітко визначено, що Біблія є мірилом для будь-якого вчення і досвіду.
Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об'яв. 3:20
Закон Божий
Великі принципи Закону Божого викладені в Десяти Заповідях і явлені в житті Ісуса Христа. В них відображена Божа любов, Його воля і наміри в питаннях поведінки людини і її взаємин з Богом і ближніми. Вони обов’язкові для людей всіх часів. Ці постанови лежать в основі Божого завіту з Його народом. Це вище мірило праведності на суді Божому. Завдяки впливу Духа Святого заповіді призводять до пізнання гріха і пробуджують усвідомлення потреби в Спасителі. Спасіння – це дар благодаті, його неможливо заслужити ділами, але спасенна людина слухняна заповідям. У цій слухняності вдосконалюється християнський характер, і її результатом буде мир з Богом. Вона говорить про любов до Господа і нашу турботу про ближніх. Послух через віру доводить, що Христос має силу перетворити наше життя, і служить справі благовістя.
Вих. 20:1-17; Повт. 28:1-14; Пс. 18:8-15; 39:8, 9; Мф. 5:17-20; 22:36-40; Ів. 14:15; 15:7-10; Рим. 8:3, 4; Єф. 2:8-10; Євр. 8:8-10; 1 Ів. 2:3; 5:3; Об'яв. 12:17; 14:12
Субота
Блаженний Творець після шести днів творіння світу спочивав в сьомий день і встановив суботній спокій для всіх людей як пам’ятник творіння. Четверта заповідь незмінного Закону Божого вимагає дотримання сьомого дня, суботи, як дня спокою, дня особливого поклоніння і служіння відповідно до вчення і прикладу Ісуса Христа – Господа суботи.

Субота – це день радісного спілкування з Богом і один з одним. Це символ нашого спасіння у Христі, знак нашого освячення, нашої вірності та передчуття нашого вічного майбутнього життя в Царстві Божому. Субота – це постійний Божий символ вічного завіту між Ним і Його народом. Радісне проведення цього святого часу від вечора до вечора, від заходу до заходу є урочистий спогад звершеного Богом творіння і викуплення.
Бут. 2:1-3; Вих. 20:8-11; 31:13-17; Лев. 23:32; Повт. 5:12-15; Іс. 56:5, 6; 58:13, 14;
Єз. 20:12, 20; Мф. 12:1-12; Мк. 1:32; Лк. 4:16; Євр. 4:1-11
Смерть і воскресіння
Відплата за гріх – смерть. Але Бог, єдиний, що має безсмертя, дарує вічне життя Своїм викупленим. До дня Другого пришестя смерть для всіх людей – це стан небуття.

Коли ж Христос – Життя наше – з’явиться, то воскреслі та ті, що залишилися живими, праведники відтвореними і прославленими будуть піднесені назустріч своєму Господу. Друге воскресіння, воскресіння нечестивих, відбудеться тисячу років потому.
Йов 19:25-27; Пс. 145:3, 4; Еккл. 9:5, 6, 10; Дан. 12:2, 13; Іс. 25:8; Ів. 5:28, 29; 11:11-14; Рим. 6:23; 16; 1 Кор. 15:51-54; Кол. 3:4; 1 Фес. 4:13-17; 1 Тим. 6:15; Об'яв. 20:1-10
Тисячолітнє Царство та знищення гріха
Тисячолітнє Царство – це проміжний період між першим і другим воскресіннями, коли Христос і Його викуплені святі знаходяться на небі. Протягом цього часу відбувається суд над тими, хто помер, не розкаявшись у своїх гріхах. На землі в цей час не буде жодної живої людини, але буде тільки сатана зі своїми ангелами. Після закінчення цього тисячолітнього періоду Христос зі Своїми святими і Святе Місто зійдуть на землю. Тоді будуть воскрешені і всі нечестиві, які під проводом сатани і його ангелів підуть війною на Боже Місто і зберуться навколо Нього. Але зійде від Бога вогонь, який знищить це воїнство і очистить землю. Таким чином, гріх і грішники назавжди зникнуть з всесвіту.
Єр. 4:23-26; Єз. 28:18, 19; Мал. 4:1; 1 Кор. 6:2, 3; Об'яв. 20; 21:1-5
Нова Земля
На Новій Землі, де пануватиме праведність, Бог влаштує вічну оселю для викуплених. Серед створеної Ним досконалої природи вони будуть вічно жити в радості і любові, зростаючи в пізнанні Бога і Його творіння. Сам Господь буде там жити разом зі Своїм народом, і ніколи вже не буде ні страждань, ні смерті.

Велика боротьба закінчиться, а з її закінченням назавжди зникне гріх. Усе, що існує – жива і нежива природа – буде свідчити, що Бог є любов, і Він буде панувати на віки віків. Амінь.
Іс. 35; 65:17-25; Мф. 5:5; 2 Пет. 3:13; Об'яв. 11:15; 21:1-7; 22:1-5
Довірене управління
Ми – управителі Божі. Він довірив нам мудро розпоряджатися часом і можливостями, здібностями і майном, благословеннями землі і її дарами. Ми відповідальні перед Богом за правильне використання всіх цих дарів. Наше визнання Бога Владикою всього ми висловлюємо у вірному служінні Йому і ближнім, а також в добровільному
Бут. 1:26-28; 2:15; 1 Пар. 29:14; Агг. 1:3-11; Мал. 3:8-12; Мф. 23:23; Рим. 15:26, 27;
1 Кор. 9:9-14; 2 Кор. 8:1-15; 9:7
поверненні десятини і пожертвувань для проголошення Євангелія і для підтримки і зростання Його Церкви. Бог надав нам особливу честь, давши нам право розпоряджатися всім довіреним, щоб виховати нас в любові і привести до перемоги над егоїзмом і жадібністю. Управителі Божі відчувають радість, коли в результаті їх вірності інші люди отримують благословення.
Довірене управління
Ми покликані бути благочестивими людьми, чиї думки, почуття і дії знаходяться у відповідності з біблійними принципами у всіх аспектах особистого та суспільного життя. Щоб дати можливість Святому Духу відтворити в нас характер нашого Господа, ми прагнемо лише до того, що може принести в нашому житті християнську чистоту, здоров’я і радість. Це означає, що наші задоволення і розваги повинні відповідати високим критеріям християнського смаку і краси. Визнаючи наявність особливостей у різних культурах, ми, проте, вважаємо, що наш одяг має бути простим, скромним і охайним, відповідний тим, чия справжня краса полягає не в зовнішніх прикрасах, а в нетлінні лагідного й спокійного духу. Це також означає, що оскільки наші тіла є храмом Святого Духа, ми не повинні нехтувати турботою про них. Нам необхідні фізичні вправи, відпочинок і, по можливості, здорова їжа. Ми повинні утримуватися від нечистої їжі, зазначеної в Писанні. Так як вживання алкогольних напоїв, тютюну, наркотиків і зловживання ліками шкодять нашому організму, нам слід і від цього утримуватися. Нам потрібно прагнути тільки до того, що допоможе нам привести наші думки і все наше єство в послух Христові, Який бажає, щоб ми були здорові, радісні і щасливі.
Бут. 7:2; Вих. 20:15; Лев. 11:1-47; Пс. 105:3; Рим. 12:1, 2; 1 Кор. 6:19, 20; 10:31;
2 Кор. 6:14-7:1; 10:5; Єф. 5:1-21; Флп. 2:4; 4:8; 1 Тим. 2:9, 10; Тит. 2:11, 12; 1 Пет. 3:1-4;
1 Ів. 2:6; 3 Ів. 2
Шлюб та сім'я
Шлюб, спочатку встановлений Богом в Едемі, є, згідно з вченням Христа, довічним союзом чоловіка і жінки для спільного життя і любові. Шлюб повинен укладатися лише між чоловіком і жінкою, які поділяють спільну віру. Укладаючи шлюб, християни покладають на себе зобов’язання не тільки один перед одним, а й перед Богом. Взаємна любов, повага, увага і відповідальність є основою християнських шлюбних відносин, відображаючи любов, святість, близькість і міцність відносин між Христом і Його Церквою. Щодо розлучення Христос сказав: «Хто дружину відпустить свою, крім провини перелюбу, … і хто візьме шлюб з розлученою, той чинить перелюб». Хоча життя деяких сімей може виявитися далеко не ідеальним, чоловік і жінка, що повністю присвячують себе в шлюбі один одному у Христі, можуть досягти тісного єднання в любові, якщо вони довіряються керівництву Духа і повчанням Церкви. Бог благословляє сім’ю і бажає, щоб всі в ній допомагали один одному в досягненні духовної зрілості. Прагнення до згуртованості сім’ї – один з характерних ознак заключної вестки Євангелія. Батьки повинні виховувати дітей в любові і послуху Господу. Своїм словом і особистим прикладом батьки повинні вчити дітей, що Христос – це люблячий, ніжний і турботливий Наставник, який хоче, щоб усі вони стали членами Його Церкви, членами сім’ї Божої, що включає в себе як самотніх, так і сімейних людей.
Бут. 2:18-25; Вих. 20:12; Повт. 6:5-9; Прип. 22:6; Мал. 4:5, 6; Мф. 5:31, 32; 19:3-9, 12;
Мк. 10:11, 12; Ів. 2:1-11; 1 Кор. 7:7, 10, 11; 2 Кор. 6:14; Єф. 5:21-33; 6:1-4
Служіння Христа в небесному святилищі
На небі знаходиться святилище, справжня скинія, що її збудував був Господь, а не людина. Там Христос заради нас звершує Своє заступницьке служіння. Його служіння дає кожному віруючому можливість спасіння через прийняття Його спокутної жертви, яку Він одного разу приніс на хресті за всіх нас. Після Свого вознесіння Він став нашим великим Первосвящеником і почав Своє заступницьке служіння, що символізувалося служінням первосвященика в Святій частині земного святилища. У 1844 році, після закінчення пророчого періоду в 2300 днів, розпочалася друга і остання частина Його спокутного служіння, що символізувалося служінням первосвященика в Святому Святих земного святилища. В цей час на небі розпочався слідчий суд – перша стадія остаточного знищення всіх гріхів, прообразом якої було очищення стародавнього єврейського святилища в День викуплення. У тому старозавітному служінні святилище символічно очищалося кров’ю жертовних тварин, небесне ж святилище очищається досконалою жертвою, якою є кров Ісуса. Мешканці неба завдяки слідчому суду бачать серед померлих на землі тих, хто спочив у Христі і тому гідний брати участь в першому воскресінні. На цьому суді також стає зрозуміло, хто з тих, що ще живуть на землі перебуває у Христі, дотримуючись Божих заповідей, вірячи в Ісуса, покладаючись на Нього в справі спасіння, і хто, отже, гідний життя в Його вічному Царстві. Цей суд підтверджує справедливість Бога, Який спасає тих, хто вірить в Ісуса. Суд проголошує, що ті, хто зберегли вірність Богу, увійдуть до Царства Небесного. Коли ж це служіння Христа завершиться, закінчиться і відведений для людей час випробування перед Другим пришестям.
Бут. 2:18-25; Вих. 20:12; Повт. 6:5-9; Прип. 22:6; Мал. 4:5, 6; Мф. 5:31, 32; 19:3-9, 12;
Мк. 10:11, 12; Ів. 2:1-11; 1 Кор. 7:7, 10, 11; 2 Кор. 6:14; Єф. 5:21-33; 6:1-4
Друге пришестя Христа
Друге пришестя Христа – це блаженне сподівання Церкви і величне завершення справи Божої на землі. Пришестя Спасителя буде буквальним, особистим, видимим і одночасним для всього світу. При Його поверненні праведники, що до цього часу померли, будуть воскрешені і одночасно з живими праведниками будуть прославлені і піднесені на небо. Безбожні ж в цей момент помруть. Майже повне виконання найважливіших пророцтв, що послідовно розкривають історію світу, свідчить про швидке пришестя Христа. Час цієї події не відкрито, і тому ми повинні бути готові до неї в будь-який момент.
Мф. 24; Мк. 13; Лк. 21; Ів. 14:1-3; Дії. 1:9-11; 1 Кор. 15:51-54; 1 Сол. 4:13-18; 5:1-6;
2 Сол. 1:7-10; 2:8; 2 Тим. 3:1-5; Тит. 2:13; Євр. 9:28; Об'яв. 1:7; 14:14-20; 19:11-21