Із 15 минулорічних випускників до вишу не вступила одна дитина, й то з власного бажання

Із 15 минулорічних випускників до вишу не вступила одна дитина, й то з власного бажання

Розповідає Марина Мельник, директорка навчально-виховного комплексу «Джерело мудрості», м. Вінниця. 

Як оцінюєте академічну успішність ваших учнів?

Звичайно, у нас є учні різного рівня навчання. Але ми докладаємо максимум зусиль, щоб усі бажали вчитися. Державні установи періодично перевіряють наших учнів (або, мабуть, швидше нас), дають завдання і оцінюють рівень успішності випускників четвертих та дев’ятих класів. Коли діти складають ЗНО, то мають достатньо високий рівень.

Скільки у школі класів? Скільки дітей та вчителів?

У нас 12 класів, два перших. Буде третій випуск одинадцятого класу.
Дітей 163,  23 вчителя загальноосвітньої школи, 5 учителів музики.

Скільки ваших випускників вступають до вишів?

У нас було два випуски 11 класів, три 9 класів. Тільки одна дитина не поступила, але це було її бажання. З п’ятнадцяти випускників 11 класів вступило чотирнадцять. Діти, яких ми ведемо з самого початку, зараз учаться у п’ятому-сьомому класах. Ці діти покажуть кінцевий результат, коли будуть складати ЗНО. Ті діти, яких ми випускаємо зараз, це діти, які прийшли до нас із загальноосвітних шкіл, учаться у нас рік-два. Те, що ми могли дати за два роки, ми дали. У першому випуску у нас була медалістка. Вона у Вінницькому районі підтвердила свою медаль. З 24 медалістів підтвердило тільки четверо, наша була серед них.

У державних школах є також розумні порядні вчителі. Розкрийте аспект конкурентоздатності християнської освіти порівняно з державною. Скільки платять батьки за навчання? Хто дотує школу? Чи захищені вчителі-християни соціальним пакетом?

У державних школах є багато хороших вчителів. Є вчителі-християни, але їм, як правило, не дають можливості навчити християнству. Програма, за якою ми працюємо, державна, але напрямок у нас такий, який ми всі сповідуємо − християнський. Свята, які визначають люди, Хелоуїн, святого Валентина та інші, ми не відмічаємо, не згадуємо. Але ми маємо свої – свято Жнив, новорічні, сімейні, доброти, радості… Ми святкуємо ті, які підходять нам.
У державній школі в кожного вчителя свій світогляд, свої переконання, які він вкладає в учнів, хочемо ми цього чи не хочемо. Багато гарних учителів дають гарні знання, але щоб дитина виросла духовною людиною, християнином, цього не достатньо. На жаль, у деяких школах навіть забороняють згадувати про Бога.

Ми навчаємо вчителів, робимо все, щоб вони були на найвищому рівні. Для цього співпрацюємо з відділом освіти, відправляємо на курси підвищення кваліфікації, в УГІ (Український гуманітарний інститут) проходять методичні об’єднання і курси підвищення кваліфікації для наших учителів. У нашій школі всі вчителі-адвентисти. Тільки одна вчителька викладає музику в школі мистецтв, вона ще не член нашої церкви, але близька до цього. Дуже високодуховна людина.

Навантаження вчителів як і у державній школі, 18 годин і більше. Так само, як у державній школі, наші вчителі проходять курси підвищення кваліфікації, атестацію. Додатково ми маємо християнську адвентистську освіту, яку отримують наші вчителі в УГІ.

На території школи заборонені додаткові заняття, тим паче за оплату. Класи у нас невеликі, вчитель має можливість викластися повністю, дати все необхідне саме на уроці. Але буває, що дитина хворіла, тоді вчитель без стягнення додаткової оплати допомагає їй.

У нашій школі дуже гнучкий графік оплати за навчання. Найбільша сума – це дві тисячі гривень, ідуть знижки на другу дитину, третю…, п’ята дитина із сім’ї вчиться безкоштовно. Маємо знижки для членів церкви. 

Фінансами підтримують вінницькі міські громади адвентистів сьомого дня, дуже допомагає Подільська територіальна конференція. У церквах проходять спеціальні збори пожертв на нашу школу. Керівництво конференції зацікавлене в тому, щоб наша школа працювала. Вони мають мудре бачення того, наскільки важливою є  адвентистська освіта. У Хмельницькому ми відкрили філію нашої школи.  Вона маленька, тільки починає свою роботу, але віримо в успіх.

Зарплата вчителів не нижче, ніж у державних школах. Якщо вчитель приїхав до нас з іншого міста, ми частково допомагаємо оплачувати житло, яке він знімає, виділяємо кімнату в нашому гуртожитку. Працівники нашого закладу мають знижку на навчання дітей.

Ви маєте спонсорів?

Так, ми шукаємо завжди спонсорів. І дуже їм дякуємо, бо вони активно допомагають.

Ви сказали, що маєте гуртожиток. Для кого він?

До нас приїжджають діти з різних місць. Зараз у гуртожитку мешкають працівники зі своїми дітьми. Заради того, щоб діти вчилися у нашій школі, переїжджають батьки, влаштовуються до нас на роботу, дехто живе зі своїми дітьми в гуртожитку. 

Певний період наші старшокласники з дев’ятого по одинадцятий клас проживали у гуртожитку. Це мало перевагу і недоліки. Це такий вік, що батьки ще мають бути поряд, контролювати, підказувати, навчати. Про тих дітей, які вчилися у нас і жили самі в гуртожитку, до нас находять дуже гарні відгуки з вишів, де вони зараз учаться. Нам дякують за дітей. Батьки просять, щоб поновив роботу гуртожиток для старшокласників.

У вас є діти з інших конфесій?

Цифра коливається, але десь 55-60% дітей з адвентистських сімей, а інші дітки з різних конфесій, зокрема з релігійних сімей.

Коли батьки приводять дітей до школи, вони знають, що це заклад  церкви адвентистів сьомого дня? У школи є свої вимоги? 

Ми не робили рекламу нашій школі в місті. Батьки передають один одному враження від школи, діляться досвідом. Коли приходять до нас на навчання, ми попереджаємо, що це християнська школа. Але в більшості випадків батьки якраз і хочуть, щоб їх діти вчилися у нас. Ми маємо договір, який укладаємо з батьками, де прописані вимоги щодо правил поведінки, зовнішнього вигляду, зачіски, прикрас, вживання нецензурної лексики, ставлення до майна. Приходили до нас діти, які палили, але через деякий час вони цього позбувалися.

Чи є у школі капелан?

Обов’язково. Це Павло Ватаман, він проводить біблійні уроки, духовні натхнення, спілкується з учителями, учнями, їхніми батьками, працівниками. Єдина проблема − у нього, крім школи, є громада, тому ми піднімаємо питання про те, щоб на таку кількість людей (школа, садочок, працівники − це 250 людей), щоб був свій капелан, який міг повністю присвятити свій час тільки цьому напрямку. 

Павло залучає до участі у проведенні різних заходів наших учнів. Вони їздять з ляльковими виставами по школах, проводять Країни здоров’я (вони вчаться самі основам здоров’я і вчать інших), проводять благодійні заходи, ярмарки, акції, відвідують лікарні, онколікарні, будинки престарілих. 

Як будують свою роботу вчителі? Розкажіть про два напрямки: духовну роботу чи моляться перед уроками, чи моляться з учнями, вони працюють за планом державної школи чи мають свої плани)?

Щодня у нас ранкові молитви з учителями перед уроками. Щодня маємо лінійку для дітей: у понеділок загальношкільна лінійка, два дні на тиждень вчитель приходить після першого уроку до класу на невелику класну годину, де вони моляться, читають. Двічі на тиждень у нас проводять по віковій категорії (початкова, середня та старша школи) окремі лінійки. Ми стараємося учнів об’єднувати, і також розділити по віку, щоб було цікаво. Обов’язково щодня вчитель з класом молиться. Перед контрольними всі разом моляться за хороші оцінки.

Наша школа ліцензована державою, тому працюємо за державною програмою. Але ми робимо біблійну інтеграцію, стараємося робити це на кожному уроці. У нас погляд на урок, на предмет з Божої точки зору.

Чи вивчають у школі такі твори як «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, «Декамерон»? Як учителі інтерпретують ці твори учням?

Часто піднімають ці питання, вказуючи нам, що ми адвентистська школа і цього не маємо робити. Але ми працюємо за державною ліцензією і повинні виконувати державні вимоги. Вчителі ж подають такі твори оглядово, тобто, розказують про що цей твір, що хотів автор сказати, а що каже про це Біблія. Ми вчимо учнів, що говорить Слово Боже і які проблеми виникають, коли не дотримуєшся Божих істин.  Ми не можемо не сказати, що такий твір є, ми маємо підготувати дітей до ЗНО, але ми їх навчаємо мати свою думку про такі твори. Було б нечесно з нашого боку заплющувати очі на такі твори. Краще розказати про них і навчити біблійному ставленню до них. Деякі вірші, колядки, щедрівки ми замінюємо іншими творами.

Дуже часто ставлять питання про Дарвіна та його еволюційну теорію. Ми повинні про неї розказати, пояснити, чому люди мали таке бачення. Якщо дітям забороняти, то навпаки, їх буде до такого тягти. А ми розказуємо, показуємо, роз’яснюємо, що неправильно, чого не повинно бути, що буде, якщо по-іншому дивитися на цю ситуацію, як на це дивиться Бог. Коли вчителі учать біології чи фізиці, вони говорять, що є такі думки, але доводять істину, використовуючи дослідження вчених-християн. Діти повинні це знати, щоб апелювати до аргументів, щоб розуміти. Це перевага християнської школи. 

Як учити дітей патріотизму в християнській школі?

Ми прищеплюємо патріотизм до Небесної вітчизни. Але вчимо, що треба віддати «кесарю кесареве, а Богові Боже». Ми живемо в Україні, отже, повинні молитися за наших керівників, дотримуватися законів, жити як зразкові громадяни та майбутні мешканці Небесної вітчизни. Політики у нас у школі немає. 

На уроках «Захисту Вітчизни» ми вчимо дітей надавати першу медичну допомогу. Також пріоритетом у нас принцип «щаслива сім’я – щасливе суспільство». Щоб суспільство було щасливе, ми готуємо дітей до майбутнього сімейного життя. Наша психолог проводить семінари про сімейні стосунки.

Які предмети не передбачені програмою загально-освітньої школи

Таких уроків немає, але факультативно йде «Християнська етика», проводимо семінари «Психологія мого життя» для десятого та одинадцятого класів. Проводимо різні розвивальні заходи.

У школі є уроки фізичної культури?

Обов’язково. На уроках фізкультури вчителі привчають цінувати здоров’я та розвивати фізичні дані. Обов’язково роблять висновки на уроці: Бог нам подарував здоров’я, ми його маємо цінувати, бо це дар Божий. Діти дома вже хочуть робити зарядку, пити воду. Цим показують приклад у сім’ї.
У нас два вчителі, вони спостерігають за тим, щоб дітям було добре. Якщо дитина звільнена від фізкультури, то до неї є спеціальний підхід. 

Уроки праці є у школі?

Є окремі для хлопчиків і дівчаток. У школі закінчуємо ремонт, то хлопчаки допомагають ставити двері, робити полиці, прикручувати розетки. Стараємося, щоб дітям було цікаво і корисно. Дівчатка шиють, вишивають, займаються бісером, печуть, готують. Анна Нікітіна, вчитель, трудового навчання, працює за планом «За здоровий спосіб життя». Вона дає рецепти без цукру, без какао, без соди, з висівками. Дуже сподобалося, коли робили солодощі без цукру з сухофруктів з горішками, з насінням. Дівчатка самі їли, пригощали хлопців,  понесли додому батькам, та й ще вдома готували.

Ви залучаєте дітей до доброчинних акцій?

Обов’язково, у нас проходять ярмарки. Наша школа мистецтв часто організовує благодійні вистави та концерти. 

Благодійні різні акції проводимо традиційно щороку, збираємо подарунки для онкохворих дітей: іграшки та канцелярію, засоби гігієни даруємо в лікарнях. Ходили у лікарні з виставою «Перлинка» і роздавали діткам  подарунки.

Наша школа розташована за містом, п’ять кілометрів від Вінниці. У селі є люди похилого віку та самотні. Ми з дітками ходили до цих людей, співали. Дарували продуктові пакети, які готували дома з батьками.

Яке насичення сучасними технологіями у класах? Чи дозволяєте приносити свої ноутбуки?

На прохання батьків ми заборонили дітям користуватися гаджетами. Якщо дітям треба презентувати свою роботу або потрібні на урок електроні підручники, тоді приносять свої. У школі комп’ютерний клас, і цього достатньо. Для закріплення матеріалу вчителі дають вправи, які діти вдома можуть виконувати, використовуючи гаджети.

До школи приходять діти старшого віку зі своїми поганими звичками. Яка з ними проводиться робота?

Якщо дитина приходить з проблемою, то це не проблемна дитина, а дитина, у якої є проблема. Передусім ми долучаємо до роботи батьків. Для вирішення проблем у нас є капелан, психолог, вони пробують зрозуміти, яка проблема і чим ми зможемо допомогти. Дуже часто це недогляд батьків, сімейні проблеми з розлученням, тоді діти бунтують. На жаль, був випадок, коли ми змушені були відрахувати дитину зі школи. 

У деяких випадках співпрацюємо з психологом з церкви Альоною Козак, яка спеціалізується на роботі з підлітками. Приємно бачити, як діти міняються, їм стає легше, вони стають добрішими, допомагають іншим.

Як школа реагує на списування, паління, крадіжки, хамство?

Ми вчимо, що такого у житті бути не може. Найбільше такі труднощі виникають у роботі з дітками, які переводяться з інших шкіл. Часто батьки приводять до нас діток, з якими не знають, як справитися, коли вже не можуть нічого зробити. Тоді не кажуть, що навчання коштує дорого, а віддають до християнської школи, щоб спасти дитину. Добре, що для цієї роботи об’єднуються всі працівники і діти. Ми тримаємося такої політики: кожна дитина – це дар Божий, подарунок від Бога батькам, тому ми не маємо права її принижувати, ми маємо зробити все, щоб допомогти. Ми говоримо, працюємо, направляємо, працює психолог, капелан, класні керівники, мені дуже часто доводиться спілкуватися з такими дітками. Обстановка, в яку попала дитина, впливає на неї. Іноді боїмося, щоб така дитина не мала впливу на інших дітей. Тому працюємо з дітьми класу, пояснюємо, що «ця дитина веде себе так, тому що в її житті були різні ситуації. Будь ласка, будьте уважні, допоможіть їй виправитися, допоможіть нам».

Як школа профілактує булінг – знущання учнів одне над одним

Працюємо, вчимо, говоримо, розказуємо різні історії. Працюємо з батьками, психологом. І дуже багато молимося.

Яка робота проводиться про дошлюбний секс, шкідливі звички?

Від дітей ми нічого не приховуємо, займаємося їхньою освітою, розказуємо, що, як і коли повинно бути, що до чого призводить. Проводимо семінари, різні освітні заходи. Запрошуємо спеціалістів, які діляться цікавою інформацією.

Діти вашої школи беруть участь в олімпіадах? 

Коли в районі проводять олімпіади не в суботу, то наші діти беруть участь. Займають непогані місця з англійської та з української мови. Відділ освіти церкви адвентистів в УГІ організовує для адвентистських шкіл олімпіади.

Ви маєте хор?

Обов’язково. У нас на високому рівні працює школа мистецтв. Є класи гри на фортепіано, скрипці, гітарі, духових інструментах. Проводяться заняття: сольфеджіо, музична література, ритміка, хор, вокал.
Учні виступають з концертами та різними благодійними програмами в будинках культури різних міст, церквах.

Діти приймають хрещення у школі?

У самій школі ні, але учні нашої школи приймають хрещення, і це дуже приємно. Приємно те, що зараз невіруючі батьки наших учнів почали ходити до церкви разом з дітьми. 

Колектив у нас дуже класний! Господь підібрав чудову команду. У нас християнські стосунки, панує любов. Ми працюємо, як один механізм. Коли гарний колектив, то робота приносить задоволення. 

Дякуємо конференції за підтримку, бо коли немає підтримки, люди вигорають. А ми дякуємо Богові за нашу школу, за колектив, за учнів та їхніх батьків.

Що робить християнську освіту християнською? 

Християнська освіта – це інший світогляд. Людина має за основу свого життя тримати  Слово Боже, Біблію. Якщо людина дотримується Слова Божого, дотримується Заповідей, тоді вона віруюча. А якщо людина віруюча, християнин, то вона живе по-християнськи.  І якщо така людина вчить дитину, то вона вчить саме тим цінностям, які закладені в ній самій, за якими вона живе. Усі предмети ми викладаємо з позицій Слова Божого.

Запитання – Алла Шумило

image_pdfimage_print
Поділитися

Святе Писання
Святе Писання, що складається зі Старого та Нового Завітів, є Словом Божим письмово переданим по Божественному натхненню через святих людей Божих, які виголошували й писали його по спонуканню Святого Духа. За допомогою цього Слова Бог передав людству необхідні для спасіння знання. Біблія має безперечний авторитет і представляє непогрішиме відкриття Його волі. Вона є мірилом характеру і критерієм досвіду, вичерпним викладом доктрин і достовірним повідомленням про дії Бога в історії нашого світу.
Пс. 118:105; Прип. 30:5, 6; Іс. 8:20; Ів. 17:17; 1 Фес. 2:13; 2 Тим. 3:16, 17; Євр. 4:12;
2 Пет. 1:20, 21
Трійця
Бог єдиний. Отець, Син і Святий Дух – єдність трьох довічних Особистостей. Бог безсмертний, всемогутній, всезнаючий, всюдисущий та понад усе. Він безмежний і вище людського розуміння, однак Його можна пізнати за допомого Його відкриття про Самого Себе. Бог, Який є любов, навіки гідний поклоніння, честі і служіння всього творіння.
Бут. 1:26; Повт. 6:4; Іс. 6:8; Мф. 28:19; Ів. 3:16; 2 Кор. 1:21, 22; 13:14; Єф. 4:4-6;
1 Пет. 1:2
Бог Отець
Бог Вічний Отець є Творець, Першопричина, Вседержитель і Незалежний Правитель всього творіння.

Він справедливий і святий, милостивий і добрий, повільний на гнів і сповнений постійної любові та вірності.

Якості та сили, що проявилися в Сині та Святому Дусі також є якостями та силами Отця.
Бут. 1:1; Повт. 4:35; Пс. 109:1, 4; Ів. 3:16; 14:9; 1 Кор. 15:28; 1 Тим. 1:17; 1 Ів. 4:8; Об'яв. 4:11
Бог Син
Бог Вічний Син з’явився втіленим в Ісусі Христі. Через Нього все було створено, дякуючи Йому був відкритий характер Бога, завдяки Йому здійснилося спасіння людства і через Нього відбувається суд над нашим світом. Будучи навіки істинним Богом, Він став також справжньою людиною, Ісусом Христом. Він був зачатий Святим Духом і народжений дівою Марією. Він жив і переносив спокуси як людина, проте явив Собою досконалий приклад праведності і любові Божої. Вчинені Ним чудеса були проявом сили Божої і свідченням того, що Він був дійсно Богом – обіцяним Месією. Він добровільно постраждав і помер на хресті за наші гріхи, зайнявши наше місце. Воскрешений з мертвих, Він вознісся на небо, щоб заради нас здійснювати служіння в небесному святилищі. Він знову прийде в цей світ у славі для остаточного визволення Свого народу і для того, щоб відновити все знову.
Іс. 53:4-6; Дан. 9:25-27; Лк. 1:35; Ів. 1:1-3, 14; 5:22; 10:30; 14:1-3, 9, 13; Рим. 6:23;
1 Кор. 15:3, 4; 2 Кор. 3:18; 5:17-19; Флп. 2:5-11; Кол. 1:15-19; Євр. 2:9-18; 8:1, 2
Бог Дух Святий
Бог Вічний Дух Святий діяв разом з Отцем і Сином при створенні, втіленні та спокуті. Він – така ж Особистість, як Отець і Син. Він надихав письменників Біблії. Він наповнив силою життя Христа. Він привертає і переконує людей; і тих, хто відгукується, Він оновлює і відтворює в них образ Божий. Посланий Отцем і Сином, щоб завжди бути з Його дітьми, Він наділяє Церкву духовними дарами, дає їй силу в її свідоцтві про Христа і в згоді зі Святим Писанням наставляє її на всяку істину.
Бут. 1:1, 2; 2 Цар. 23:2; Пс. 50:12; Іс. 61:1; Лк. 1:35; 4:18; Ів. 14:16-18, 26; 15:26;
16:7-13; Дії 1:8; 5:3; 10:38; Рим. 5:5; 1 Кор. 12:7-11; 2 Кор. 3:18; 2 Пет. 1:21
Створення світу
Бог в Писанні достовірно представив хронологію Своєї творчої діяльності. Протягом недавніх шести днів творіння Господь створив «небо і землю, море і все, що в них», а сьомого дня «спочив». Таким чином, Господь встановив Суботу як вічний пам’ятник Його праці, здійсненої і завершеної протягом шести буквальних днів, які разом з Суботою утворили той тиждень, що нам відомий сьогодні. Перші чоловік і жінка були створені за образом Божим, як вінець творіння, отримавши право володіння світом і обов’язок піклуватися про нього. Світ, при завершенні свого створення, як сказано в Біблії, був «вельми добрий», і його досконалість проголошувала славу Божу.
Бут. 1-2, 5, 11; Вих. 20:8-11; Пс. 18:2-7; 32:6, 9; 103; Іс. 45:12; Дії. 17:24; Кол. 1:16; Євр. 1:2; 11:3; Об'яв. 10:6; 14:7
Природа людини
Чоловік і жінка були створені за образом і подобою Божою як істоти, наділені індивідуальністю, силою і свободою мислити і діяти. Людина, за задумом Божим, – це нерозривна єдність тіла, душі і духу. Але хоча люди і були створені як вільні істоти, їх життя залежало від Бога. Однак, не послухавши Бога, наші прабатьки таким чином відмовилися визнати свою залежність від Нього і втратили своє високе положення. Образ Божий в них спотворився, і вони стали схильні до смерті. Їхні нащадки успадковують гріховну природу з усіма витікаючими з цього наслідками. Вони народжуються зі слабкостями і схильностями до зла. Але Бог у Христі примирив із Собою світ і Духом Своїм відновлює в смертних, що каються образ Творця. Створені для слави Божої, ми покликані любити Його, один одного і світ, що оточує нас.
Бут. 1:26-28; 2:7, 15; 3; Пс. 8:5-9; 50:6, 11; 57:4; Єрем. 17:9; Дії. 17:24-28; Рим. 5:12-17; 2 Кор. 5:19, 20; Єф. 2:3; 1 Фес. 5:23; 1 Ів. 3:4; 4:7, 8, 11, 20
Велика боротьба
Все людство залучено в велику боротьбу між Христом і сатаною. Вона розпочалась на небі в зв’язку з тим, що був поставлений під сумнів характер Бога, Його закон і справедливість Божого правління у всесвіті. Один зі створених ангелів, наділений свободою вибору, в своєму самозвеличенні став сатаною, противником Бога. Це призвело до повстання частини ангелів. Сатана викликав дух спротиву Богові в нашому світі, коли втягнув Адама і Єву в гріх. В результаті цього гріха, скоєного людьми, образ Божий став спотвореним в людстві. З цієї ж причини створений світ втратив свій порядок і був спустошений під час всесвітнього потопу, про що свідчить представлена ​​в Бут. 1-11 хронологія. На очах у всього творіння цей світ перетворився на арену світової боротьби, в результаті якої люблячий Бог буде затверджений в Своїх правах. Христос посилає Святого Духа і вірних ангелів, щоб вони допомагали народу Божому в цій великій боротьбі, направляли, захищали і зміцнювали його на шляху, що веде до спасіння.
Бут. 3; 6-8; Йов 1:6-12; Іс. 14:12-14; Єзек. 28:12-18; Рим. 1:19-32; 3:4; 5:12-21; 8:19-22; 1 Кор. 4:9; Євр. 1:14; 1 Петр. 5:8; 2 Петр. 3:6; Об'яв. 12:4-9
Життя, смерть і воскресіння Христа
Життя Христа проходило в досконалому послузі волі Божій. Його страждання, смерть і воскресіння – це єдино можливий шлях спокути скоєних людьми гріхів. Кожен, що приймає вірою це примирення з Богом, має вічне життя. Все творіння може краще осягнути нескінченну і святу любов Творця. Це досконале примирення виправдовує справедливість Божого Закону і милосердя характеру Творця. Так відбувається засудження наших гріхів і забезпечується наше прощення. Смерть Христа є замісною, спокутною, примиряючою і перетворюючою. Воскресіння Христа у плоті є знаком перемоги Бога над силами зла, і для приймаючих це примирення, служить свідченням їхньої перемоги над гріхом і смертю. Воскресіння проголошує панування Ісуса Христа, перед Яким схилиться кожне коліно на небі і на землі.
Бут. 3:15; Пс. 22:1; Іс. 53; Ів. 3:16; 14:30; Рим. 1:4; 3:25; 4:25; 8:3, 4; 1 Кор. 15:3, 4,
20-22; 2 Кор. 5:14, 15, 19-21; Флп. 2:6-11; Кол. 2:15; 1 Петр. 2:21, 22; 1 Ів. 2:2; 4:10
Спасіння у Христі
За нескінченної любові і милості Бог учинив так, що Христос, який не знав гріха, став гріхом заради нас, щоб в Ньому ми стали праведними перед Богом. Під впливом Святого Духа ми усвідомлюємо нашу потребу в Спасителі, визнаємо нашу гріховність, каємося в наших злочинах і вірою приймаємо Ісуса як Спасителя і Господа, як Того, Хто зайняв наше місце на хресті і залишив нам приклад. Ця спасаюча віра приходить до нас від Божественної сили Його Слова і є даром Божої благодаті. Завдяки Христу Бог виправдовує і приймає нас як Своїх синів та дочок і позбавляє від панування гріха. Дія Духа Святого створює в нас відродження і освячення. Дух оновлює наш розум, записує в наших серцях Божий закон любові і дає нам силу жити святим життям. Перебуваючи в Ньому, ми стаємо причасниками Божественної природи і отримуємо впевненість у спасінні як тепер, так і на суді.
Бут. 3:15; Іс. 45:22; 53; Єрем. 31:31-34; Єзек. 33:11; 36:25-27; Авв. 2:4; Мк. 9:23, 24; Ів. 3:3-8, 16; 16:8; Рим. 3:21-26; 8:1-4, 14-17; 5:6-10; 10:17; 12:2; 2 Кор. 5:17-21; Гал. 1:4; 3:13, 14, 26; 4:4-7; Єф. 2:4-10; Кол. 1:13, 14; Тит 3:3-7; Євр. 8:7-12; 1 Пет. 1:23; 2:21, 22; 2 Пет. 1:3, 4; Об'яв. 13:8
Зростання у Христі
Прийнявши смерть на хресті, Ісус здобув перемогу над силами зла. Він, Який переміг злих духів під час Свого земного служіння, зруйнував їх владу і зробив неминучою їх остаточну загибель. Перемога Ісуса забезпечує і нам перемогу над цими силами, які все ще прагнуть управляти нами, в той час як ми ходимо перед Ним в мирі, радості і впевненості в любові Божої. Зараз Святий Дух перебуває в нас і наділяє нас силою. В постійної прихильності Ісусу, нашому Спасителю і Господу, ми звільнені від тягаря минулих вчинків. Ми більше не перебуваємо в темряві, страху перед силами зла, невігластві та безцільності, які супроводжували наше колишнє життя. Здобувши цю нову свободу в Христі, ми покликані розвинути свій характер в подобі Його характеру, спілкуючись з Ним щодня в молитві, насичуючись Його Словом, розмірковуючи над Ним і Його Промислом, віддаючи Йому хвалу, збираючись на спільні богослужіння та беручи участь в здійсненні місії Церкви. Ми також покликані наслідувати приклад Христа, здійснюючи співчутливе служіння заради задоволення фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних і духовних потреб людей. Коли ми віддаємо нашу любов оточуючим і свідчимо про спасіння в Христі, постійна присутність Божа через Духа Святого перетворює кожну хвилину нашого життя і кожну справу в духовний досвід.
1 Пар. 29:11; Пс. 1:1, 2; 22:4; 76:12, 13; Мф. 20:25-28; 25; 1:31-46; Лк. 10:17-20; Ів. 20:21; Рим. 8:38, 39; 2 Кор. 3:17, 18; Гал. 5:22-25; Єф. 5:19, 20; 6:12-18; Флп. 3:7-14; Кол. 1:13, 14; 2:6, 14, 15; 1 Фес. 5:16-18, 23; Євр. 10:25; Як. 1:27; 2 Пет. 2:9; 3:18; 1 Ів. 4:4
Церква
Церква є спільнота віруючих, які визнають Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем. Як і народ Божий в старозавітні часи, ми покликані зі світу, ми об’єднуємося для богослужіння, для спілкування, для вивчення Слова Божого, для святкування Вечері Господньої, для служіння всьому людству і для проголошення Благої вісті в усьому світі. Свою духовну владу Церква отримала безпосередньо від Христа, Який є втілене Слово, відкрите в Писанні. Церква – це Божа родина, і члени її, усиновлені Богом, живуть на підставі укладеного з Ним нового завіту. Церква – це тіло Христове, суспільство людей, об’єднаних вірою, і глава цього тіла Сам Христос. Церква – це наречена, заради якої Христос помер, щоб освятити і очистити її. При Його урочистому поверненні вона постане перед Ним як славна Церква, яка зберегла вірність в усі віки, відкуплена Його кров’ю та не має ні плями, ні вади – свята і бездоганна.
Бут. 12:1-3; Вих. 19:3-7; Мф. 16:13-20; 18:18; 28:19, 20; Дії. 2:38-42; 7:38; 1 Кор. 1:2;
Єф. 1:22, 23; 2:19-22; 3:8-11; 5:23-27; Кол. 1:17, 18; 1 Пет. 2:9
Церква Останку та її місія
Вселенська Церква складається з тих, хто істинно вірить в Христа. Але в останні дні, під час загального боговідступництва, Бог покликав Церкву Останку до дотримання заповідей Божих і збереження віри в Ісуса. Церква Останку проголошує настання години суду, сповіщає спасіння через Христа і проповідує наближення Його Другого пришестя.

Ця місія проголошення істини символічно представлена трьома ангелами в 14 розділі книги Об’явлення. За часом ця місія збігається з судом, який відбувається на небесах, і результатом її є покаяння і виправлення людей. Кожен віруючий покликаний особисто брати участь в цьому загальному свідоцтві.
Дан. 7:9-14; Іс. 1:9; 11:11; Єрем. 23:3; Мих. 2:12; 2 Кор. 5:10; 1 Пет. 1:16-19; 4:17; 2 Пет. 3:10-14; Юд. 3, 14; Об'яв. 12:17; 14:6-12; 18:1-4
Єдність в Тілі Христовому
Церква – це єдине Тіло послідовників Христа, покликаних із всякого народу, племені та язика. В Христі ми стаємо новим творінням. Серед нас не повинно бути відмінності незалежно від раси, культури, освіти, національності, статі, соціального і майнового стану. Ми всі рівні в Христі, Який за допомогою єдиного Духа об’єднав нас між собою і привернув до Себе. Ми повинні служити і приймати служіння неупереджено і з чистим серцем.
Завдяки відкриттю, яке нам дав Ісус Христос у Святому Письмі, ми маємо одну і ту ж віру і надію, одне і те ж прагнення служити всьому людству. Джерелом такої єдності є триєдиний Бог, Який прийняв нас як Своїх дітей.
Пс. 132:1; Мф. 28:19, 20; Ів. 17:20-23; Дії. 17:26, 27; Рим. 12:4, 5; 1 Кор. 12:12-14;
2 Кор. 5:16, 17; Гал. 3:27-29; Єф. 2:13-16; 4:3-6, 11-16; Кол. 3:10-15
Хрещення
Хрещення – це Боже повеління, за допомогою якого ми сповідуємо свою віру в смерть і воскресіння Ісуса Христа, а також свідчимо, що ми померли для гріха і тепер прагнемо до оновленого життя. Таким чином, ми визнаємо Христа Господом і Спасителем і стаємо частиною Його народу після прийняття в члени Його Церкви. Хрещення – це символ нашої єдності з Христом, прощення гріхів і прийняття Духа Святого.

Хрещення здійснюється зануренням у воду, і до нього допускаються ті, хто має віру в Ісуса і засвідчив про каяття в гріхах. Хрещенню передують вивчення Святого Писання і прийняття його вчення.
Мф. 28:19, 20; Дії. 2:38; 16:30-33; 22:16; Рим. 6:1-6; Гал. 3:27; Кол. 2:12, 13
Вечеря Господня
Вечеря Господня – це спільне прийняття символів тіла і крові Ісуса як наочне підтвердження віри в Нього, нашого Господа і Спасителя. При здійсненні цього обряду присутній Сам Христос, який спілкується зі Своїм народом і зміцнює його сили. Беручи участь у Вечері, ми з радістю сповіщаємо спокутну смерть Господа і Його повернення у славі. Готуючись до Вечері, віруючі досліджують своє серце, сповідують свої гріхи і каються в них. Перед прийняттям символів відбувається служіння ногоомиття, встановлене нашим Божественним Учителем як символ оновлення, очищення і як вираз готовності служити одне одному в християнському смиренні, а також для того, щоб сприяти об’єднанню сердець в любові. Служіння Вечері відкрито для участі в ньому всіх віруючих християн.
Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об'яв. 3:20
Духовні дари та духовне служіння
Впродовж всіх віків Бог наділяв усіх членів Своєї Церкви духовними дарами, які кожен повинен використовувати на благо Церкви і людства. Цими дарами Святий Дух наділяє кожного члена Церкви по Своїй волі. Таким чином, Церква стає здатною виконати дане їй Богом призначення. Відповідно до Писання, до духовних дарів відносяться віра, дар зцілення, дар пророцтва, дар проповіді, учительський дар, дар управління, дар примирення, дар співчуття, дар милосердя та самовідданого служіння ближнім з метою підтримати і підбадьорити їх.

Деякі члени Церкви покликані Богом і наділені дарами Святого Духа, щоб працювати в Церкві як пастори, євангелисти і вчителі. Їх робота особливо необхідна для підготовки членів Церкви до служіння, для досягнення Церквою духовної зрілості і для забезпечення єдності у вірі і пізнанні Бога. Коли члени Церкви використовують ці духовні дари як вірні служителі всілякої Божої благодаті, Церква захищена від руйнівного впливу єретичних вчень, зростає в Бозі та зміцнюється у вірі і любові.
Дії. 6:1-7; Рим. 12:4-8; 1 Кор. 12:7-11, 27, 28; Єф. 4:8, 11-16; 1 Тим. 3:1-13; 1 Пет. 4:10, 11
Дар пророцтва
Святе Писання свідчить, що пророцтво – один з дарів Святого Духа. Цей дар є відмінною ознакою Церкви Остатку, і ми віримо, що він проявився в служінні Еллен Уайт.

Її праці являються пророчим авторитетом і служать для Церкви потіхою, керівництвом, настановою і викриттям. В цих працях також чітко визначено, що Біблія є мірилом для будь-якого вчення і досвіду.
Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об'яв. 3:20
Закон Божий
Великі принципи Закону Божого викладені в Десяти Заповідях і явлені в житті Ісуса Христа. В них відображена Божа любов, Його воля і наміри в питаннях поведінки людини і її взаємин з Богом і ближніми. Вони обов’язкові для людей всіх часів. Ці постанови лежать в основі Божого завіту з Його народом. Це вище мірило праведності на суді Божому. Завдяки впливу Духа Святого заповіді призводять до пізнання гріха і пробуджують усвідомлення потреби в Спасителі. Спасіння – це дар благодаті, його неможливо заслужити ділами, але спасенна людина слухняна заповідям. У цій слухняності вдосконалюється християнський характер, і її результатом буде мир з Богом. Вона говорить про любов до Господа і нашу турботу про ближніх. Послух через віру доводить, що Христос має силу перетворити наше життя, і служить справі благовістя.
Вих. 20:1-17; Повт. 28:1-14; Пс. 18:8-15; 39:8, 9; Мф. 5:17-20; 22:36-40; Ів. 14:15; 15:7-10; Рим. 8:3, 4; Єф. 2:8-10; Євр. 8:8-10; 1 Ів. 2:3; 5:3; Об'яв. 12:17; 14:12
Субота
Блаженний Творець після шести днів творіння світу спочивав в сьомий день і встановив суботній спокій для всіх людей як пам’ятник творіння. Четверта заповідь незмінного Закону Божого вимагає дотримання сьомого дня, суботи, як дня спокою, дня особливого поклоніння і служіння відповідно до вчення і прикладу Ісуса Христа – Господа суботи.

Субота – це день радісного спілкування з Богом і один з одним. Це символ нашого спасіння у Христі, знак нашого освячення, нашої вірності та передчуття нашого вічного майбутнього життя в Царстві Божому. Субота – це постійний Божий символ вічного завіту між Ним і Його народом. Радісне проведення цього святого часу від вечора до вечора, від заходу до заходу є урочистий спогад звершеного Богом творіння і викуплення.
Бут. 2:1-3; Вих. 20:8-11; 31:13-17; Лев. 23:32; Повт. 5:12-15; Іс. 56:5, 6; 58:13, 14;
Єз. 20:12, 20; Мф. 12:1-12; Мк. 1:32; Лк. 4:16; Євр. 4:1-11
Смерть і воскресіння
Відплата за гріх – смерть. Але Бог, єдиний, що має безсмертя, дарує вічне життя Своїм викупленим. До дня Другого пришестя смерть для всіх людей – це стан небуття.

Коли ж Христос – Життя наше – з’явиться, то воскреслі та ті, що залишилися живими, праведники відтвореними і прославленими будуть піднесені назустріч своєму Господу. Друге воскресіння, воскресіння нечестивих, відбудеться тисячу років потому.
Йов 19:25-27; Пс. 145:3, 4; Еккл. 9:5, 6, 10; Дан. 12:2, 13; Іс. 25:8; Ів. 5:28, 29; 11:11-14; Рим. 6:23; 16; 1 Кор. 15:51-54; Кол. 3:4; 1 Фес. 4:13-17; 1 Тим. 6:15; Об'яв. 20:1-10
Тисячолітнє Царство та знищення гріха
Тисячолітнє Царство – це проміжний період між першим і другим воскресіннями, коли Христос і Його викуплені святі знаходяться на небі. Протягом цього часу відбувається суд над тими, хто помер, не розкаявшись у своїх гріхах. На землі в цей час не буде жодної живої людини, але буде тільки сатана зі своїми ангелами. Після закінчення цього тисячолітнього періоду Христос зі Своїми святими і Святе Місто зійдуть на землю. Тоді будуть воскрешені і всі нечестиві, які під проводом сатани і його ангелів підуть війною на Боже Місто і зберуться навколо Нього. Але зійде від Бога вогонь, який знищить це воїнство і очистить землю. Таким чином, гріх і грішники назавжди зникнуть з всесвіту.
Єр. 4:23-26; Єз. 28:18, 19; Мал. 4:1; 1 Кор. 6:2, 3; Об'яв. 20; 21:1-5
Нова Земля
На Новій Землі, де пануватиме праведність, Бог влаштує вічну оселю для викуплених. Серед створеної Ним досконалої природи вони будуть вічно жити в радості і любові, зростаючи в пізнанні Бога і Його творіння. Сам Господь буде там жити разом зі Своїм народом, і ніколи вже не буде ні страждань, ні смерті.

Велика боротьба закінчиться, а з її закінченням назавжди зникне гріх. Усе, що існує – жива і нежива природа – буде свідчити, що Бог є любов, і Він буде панувати на віки віків. Амінь.
Іс. 35; 65:17-25; Мф. 5:5; 2 Пет. 3:13; Об'яв. 11:15; 21:1-7; 22:1-5
Довірене управління
Ми – управителі Божі. Він довірив нам мудро розпоряджатися часом і можливостями, здібностями і майном, благословеннями землі і її дарами. Ми відповідальні перед Богом за правильне використання всіх цих дарів. Наше визнання Бога Владикою всього ми висловлюємо у вірному служінні Йому і ближнім, а також в добровільному
Бут. 1:26-28; 2:15; 1 Пар. 29:14; Агг. 1:3-11; Мал. 3:8-12; Мф. 23:23; Рим. 15:26, 27;
1 Кор. 9:9-14; 2 Кор. 8:1-15; 9:7
поверненні десятини і пожертвувань для проголошення Євангелія і для підтримки і зростання Його Церкви. Бог надав нам особливу честь, давши нам право розпоряджатися всім довіреним, щоб виховати нас в любові і привести до перемоги над егоїзмом і жадібністю. Управителі Божі відчувають радість, коли в результаті їх вірності інші люди отримують благословення.
Довірене управління
Ми покликані бути благочестивими людьми, чиї думки, почуття і дії знаходяться у відповідності з біблійними принципами у всіх аспектах особистого та суспільного життя. Щоб дати можливість Святому Духу відтворити в нас характер нашого Господа, ми прагнемо лише до того, що може принести в нашому житті християнську чистоту, здоров’я і радість. Це означає, що наші задоволення і розваги повинні відповідати високим критеріям християнського смаку і краси. Визнаючи наявність особливостей у різних культурах, ми, проте, вважаємо, що наш одяг має бути простим, скромним і охайним, відповідний тим, чия справжня краса полягає не в зовнішніх прикрасах, а в нетлінні лагідного й спокійного духу. Це також означає, що оскільки наші тіла є храмом Святого Духа, ми не повинні нехтувати турботою про них. Нам необхідні фізичні вправи, відпочинок і, по можливості, здорова їжа. Ми повинні утримуватися від нечистої їжі, зазначеної в Писанні. Так як вживання алкогольних напоїв, тютюну, наркотиків і зловживання ліками шкодять нашому організму, нам слід і від цього утримуватися. Нам потрібно прагнути тільки до того, що допоможе нам привести наші думки і все наше єство в послух Христові, Який бажає, щоб ми були здорові, радісні і щасливі.
Бут. 7:2; Вих. 20:15; Лев. 11:1-47; Пс. 105:3; Рим. 12:1, 2; 1 Кор. 6:19, 20; 10:31;
2 Кор. 6:14-7:1; 10:5; Єф. 5:1-21; Флп. 2:4; 4:8; 1 Тим. 2:9, 10; Тит. 2:11, 12; 1 Пет. 3:1-4;
1 Ів. 2:6; 3 Ів. 2
Шлюб та сім'я
Шлюб, спочатку встановлений Богом в Едемі, є, згідно з вченням Христа, довічним союзом чоловіка і жінки для спільного життя і любові. Шлюб повинен укладатися лише між чоловіком і жінкою, які поділяють спільну віру. Укладаючи шлюб, християни покладають на себе зобов’язання не тільки один перед одним, а й перед Богом. Взаємна любов, повага, увага і відповідальність є основою християнських шлюбних відносин, відображаючи любов, святість, близькість і міцність відносин між Христом і Його Церквою. Щодо розлучення Христос сказав: «Хто дружину відпустить свою, крім провини перелюбу, … і хто візьме шлюб з розлученою, той чинить перелюб». Хоча життя деяких сімей може виявитися далеко не ідеальним, чоловік і жінка, що повністю присвячують себе в шлюбі один одному у Христі, можуть досягти тісного єднання в любові, якщо вони довіряються керівництву Духа і повчанням Церкви. Бог благословляє сім’ю і бажає, щоб всі в ній допомагали один одному в досягненні духовної зрілості. Прагнення до згуртованості сім’ї – один з характерних ознак заключної вестки Євангелія. Батьки повинні виховувати дітей в любові і послуху Господу. Своїм словом і особистим прикладом батьки повинні вчити дітей, що Христос – це люблячий, ніжний і турботливий Наставник, який хоче, щоб усі вони стали членами Його Церкви, членами сім’ї Божої, що включає в себе як самотніх, так і сімейних людей.
Бут. 2:18-25; Вих. 20:12; Повт. 6:5-9; Прип. 22:6; Мал. 4:5, 6; Мф. 5:31, 32; 19:3-9, 12;
Мк. 10:11, 12; Ів. 2:1-11; 1 Кор. 7:7, 10, 11; 2 Кор. 6:14; Єф. 5:21-33; 6:1-4
Служіння Христа в небесному святилищі
На небі знаходиться святилище, справжня скинія, що її збудував був Господь, а не людина. Там Христос заради нас звершує Своє заступницьке служіння. Його служіння дає кожному віруючому можливість спасіння через прийняття Його спокутної жертви, яку Він одного разу приніс на хресті за всіх нас. Після Свого вознесіння Він став нашим великим Первосвящеником і почав Своє заступницьке служіння, що символізувалося служінням первосвященика в Святій частині земного святилища. У 1844 році, після закінчення пророчого періоду в 2300 днів, розпочалася друга і остання частина Його спокутного служіння, що символізувалося служінням первосвященика в Святому Святих земного святилища. В цей час на небі розпочався слідчий суд – перша стадія остаточного знищення всіх гріхів, прообразом якої було очищення стародавнього єврейського святилища в День викуплення. У тому старозавітному служінні святилище символічно очищалося кров’ю жертовних тварин, небесне ж святилище очищається досконалою жертвою, якою є кров Ісуса. Мешканці неба завдяки слідчому суду бачать серед померлих на землі тих, хто спочив у Христі і тому гідний брати участь в першому воскресінні. На цьому суді також стає зрозуміло, хто з тих, що ще живуть на землі перебуває у Христі, дотримуючись Божих заповідей, вірячи в Ісуса, покладаючись на Нього в справі спасіння, і хто, отже, гідний життя в Його вічному Царстві. Цей суд підтверджує справедливість Бога, Який спасає тих, хто вірить в Ісуса. Суд проголошує, що ті, хто зберегли вірність Богу, увійдуть до Царства Небесного. Коли ж це служіння Христа завершиться, закінчиться і відведений для людей час випробування перед Другим пришестям.
Бут. 2:18-25; Вих. 20:12; Повт. 6:5-9; Прип. 22:6; Мал. 4:5, 6; Мф. 5:31, 32; 19:3-9, 12;
Мк. 10:11, 12; Ів. 2:1-11; 1 Кор. 7:7, 10, 11; 2 Кор. 6:14; Єф. 5:21-33; 6:1-4
Друге пришестя Христа
Друге пришестя Христа – це блаженне сподівання Церкви і величне завершення справи Божої на землі. Пришестя Спасителя буде буквальним, особистим, видимим і одночасним для всього світу. При Його поверненні праведники, що до цього часу померли, будуть воскрешені і одночасно з живими праведниками будуть прославлені і піднесені на небо. Безбожні ж в цей момент помруть. Майже повне виконання найважливіших пророцтв, що послідовно розкривають історію світу, свідчить про швидке пришестя Христа. Час цієї події не відкрито, і тому ми повинні бути готові до неї в будь-який момент.
Мф. 24; Мк. 13; Лк. 21; Ів. 14:1-3; Дії. 1:9-11; 1 Кор. 15:51-54; 1 Сол. 4:13-18; 5:1-6;
2 Сол. 1:7-10; 2:8; 2 Тим. 3:1-5; Тит. 2:13; Євр. 9:28; Об'яв. 1:7; 14:14-20; 19:11-21