Сергей Гаврюк. Очарование преклонного возраста

Сегей Гаврюк. Очарование преклонного возраста

В книге рассказывается о причинах старения и способах профилактики преждевременного старения. Это издание является ценным подспорьем в решении проблем старения, а также предлагает читателю комплексный подход к продлению полноценной жизни. 

Книга предназначена для широкого круга читателей. 

Предисловие

«А годы летят» – такое выражение с глубоким сожалением часто срывается с человеческих уст. Стрессы, потрясения, болезни, проблемы во взаимоотношениях с родственниками — вот далеко не полный перечень состояний, которые появляются с достижением границы «совершеннолетнего» возраста. В этой книге «совершеннолетними» мы назовем тех, у кого за спиной остались юные годы, но, не смотря на почтенный возраст, есть желание жить и совершенствоваться. Почему для некоторых людей достижение преклонного возраста сопряжено с утратой жизненных ценностей, а также общим снижением жизненной активности? А кто-то, «взрослея», живет полноценной жизнью, творит, полон идей и готов многое сделать для благополучия других. 

Практически в наше время к достижению «совершеннолетия» готовятся единицы. Мы спешим жить, достигая целей, пытаясь реализовать намеченные планы, и, как правило, для себя времени остается очень мало. А ведь наступит момент, когда дорогу нужно уступить молодым, уйти на заслуженный отдых. 

Эта книга о том, что нужно знать для полноценной жизни в «совершеннолетнем» возрасте. Я надеюсь, что она поможет детям и внукам лучше понять своих родителей, бабушек, дедушек, а тем, кто неуклонно «взрослеет», – подготовиться к самому важному периоду в их жизни – «совершеннолетию».

Долго жить — жить интересно

Жизнь — это особый дар, которым невозможно пресытиться. Среди людей часто можно услышать: «Я устал жить»… Но проходит время, решаются проблемы — и жить… ох, как хочется! Итак, что же такое долгожительство и можно ли сохранить активность в преклонном возрасте?

Воспользуемся библейскими жизнеописаниями двух долгожителей: Мафусала, который родился через 687 лет после Адама, и его сына Ламеха. В Писании сказано: «Мафусал жил сто восемьдесят семь лет и родил Ламеха. По рождении Лама Мафусал жил семьсот восемьдесят два года и родил сынов и дочерей. Всех же дней Мафусала было девятьсот шестьдесят девять лет; и он умер. Ламех жил сто восемьдесят два года и родил сына, и нарек ему имя: Ной, сказав: он утешит нас в работе нашей и в трудах наших при возделывании земли, которую проклял Господь. И жил Ламех по рождении Ноя пятьсот девяносто пять лет и родил сынов и дочерей. Всех же дней Ламеха было семьсот семьдесят семь лет; и он умер» [Быт.5:25-31].

В чем же заключался секрет библейских долгожителей?

Во-первых, это здоровое питание (до потопа, уничтожившего всю зелень на земле, человек не имел разрешения есть мясо).

Во-вторых, физическая активность. Адаму с Евой нужно было ухаживать за Эдемским садом, а их потомкам в поте лица обрабатывать землю, чтобы обеспечить пропитанием свои семейства. 

В-третьих, это гармоничные дружеские отношения Адама и Евы с Господом до грехопадения, социальные отношения людей, живших большими семьями и сохранявших связь поколений. 

Только представьте, какой интересной и насыщенной была жизнь библейских долгожителей. После потопа продолжительность жизни сократилась: Фара, отец Авраама, прожил 205 лет, Моисей — 120 лет. 

Проблема продолжительности жизни интересовала людей во все времена. Старение — неуклонный и поступательный процесс. Человечество накопило много знаний о том, как продлить жизнь.

Старение населения как один из основных демографических феноменов развитых стран выражается в возрастной структуре людей. Доля групп жителей старше 60-65 лет составляет 11,8-21,9% от общей численности населения в таких странах, как США, Великобритания, Россия. При этом все отчетливее проявляется тенденция к увеличению процента пожилых людей в демографической структуре общества. В Великобритании, например, согласно сложившейся тенденции, если ситуация в ближайшее время не изменится, за период с 1935 по 2035 гг. количество людей старше 60 лет возрастет с 12,5 до 23,4%, а категория лиц до 19 лет, напротив, уменьшится с 30,7 до 22,4%.

Условно всех «совершеннолетних» делят на несколько категорий: люди пожилого, старческого возраста и долгожители (причем возрастные рамки для мужчин и женщин немного отличаются, как это видно из таблицы).

  Пожилые Старческий возраст Долгожители
Мужчины 60-74 75-90 От 90 и старше
Женщины 55-74 75-90 От 90 и старше

Оказывается, несмотря на показатели рождаемости на нашей планете, Земля с людьми, которые живут на ней, стареет, и больше всего престарелых людей в высокоразвитых странах мира. Ушло в небытие представление о пожилом возрасте 55-74 года. Смертность в этом возрасте сегодня снизилась, по сравнению с концом XVIII века, в 4 раза, смертность среди 70-летних в последнее время уменьшилась вдвое. Для современного человека после выхода на пенсию прожить в среднем еще 15-20 лет стало вполне реально. 

Как встретить «совершеннолетие» и каким образом мудро распорядиться годами жизни? Давайте рассмотрим примеры долгожителей из разных стран. 

Многие продолжают осуществлять активную деятельность, в частности, необычайную работоспособность, творчество демонстрируют люди весьма преклонного возраста. Какова же продолжительность жизни человека? «Естественным» пределом жизни человека ученые считают возраст от 100 до 150 лет.

На сегодняшний день общепризнанным является факт, что женщины живут дольше. Различие в продолжительности жизни мужчин и женщин, по-видимому, связано с тем, что мужчины чаще нарушают режим рационального питания, больше отравляют свой организм никотином и алкоголем, подвергают свою жизнь многим другим «факторам риска». 

Мы можем встретить очень интересные примеры продолжительности жизни. Как официально записано в Книге рекордов Гинесса, предел человеческой жизни составляет 122 года. Столько прожила француженка Жанна Луиза Кальма, родившаяся 21 февраля 21 февраля 18875 г. в Арле. На 2 года меньше прожил житель Японии Шигечио Изуми, который родился в 1865 г. и умер от воспаления легких в 1986 г. Но многие ученые и журналисты считают, что в Книге рекордов Гинесса приведены не все данные о долгожителях, потому что существует много неофициальных сведений. Так, репортер каирской газеты «Аль-Ахбар» рассказывает о человеке, которому 195 лет, но он прекрасно помнит открытие Суэцкого канала. Перепись населения во Вьетнаме (1991 г.) также внесла свои коррективы в вопрос о долгожителях. В уезде Кунхол провинции Нгетинь одному из мужчин исполнилось 142 года. Там же, во Вьетнаме, нашли долгожительницу, которая родилась в 1847 г., пережила трех своих мужей и имеет четверых детей (им всем уже более 100 лет). Один из самых старых жителей Колумбии Хавьера Перейра прожил 169 лет. В день, когда Перейре исполнилось 146 лет, его пришли поздравить представители власти и чиновники. Они попросили согласия юбиляра на то, чтобы в его честь была выпущена памятная почтовая марка с его изображением. Важным является то, что условие долгожительства заключается во внутренней сущности всякого человека. При этом следует отметить, что долгожители, как правило, люди жизнерадостные, увлеченные делом. Среди современных долгожителей немало представителей творческой и научной интеллигенции. 

Вот еще некоторые сведения о долгожителях планеты

Долгожители Китая. В настоящее время известно лишь 5 народностей, представители которых доживают до возраста 120-140 лет на Востоке, в Тибете и Западном Китае. Эти люди были описаны еще в 1964 г. Джеймсом Хилтоном в его книге «Потерянный горизонт». Старейшим человеком, согласно изданию, был доктор Ли Цань Юнь. Он родился в Тибете и пережил 23 жены. Двадцать четвертая стала его вдовой. Когда ему было 150 лет, он получил от императорского китайского правительства особый сертификат, удостоверяющий, что ему действительно 150 лет, а родился он в 1677 году. В возрасте 200 лет он получил вторую грамоту. Документы свидетельствуют, что умер Ли Цань Юнь, когда ему исполнилось 256 лет (в 1933 году). Об этом писали в «Нью-Йорк таймс», «Лондон таймс». Информация была подтверждена  документами. В 1956 году умер Тапасвиджи — бывший раджа в Потале. Он прожил 186 лет.

Долгожители Японии. Число японцев, перешагнувших столетний возрастной рубеж, достигло рекордной отметки — теперь их в стране 36 тыс. 276 человек, или на 4 тыс. больше, чем в прошлом году. Такие данные опубликовало Министерство здравоохранения, труда и благосостояния Японии. За последние 40 лет число японцев, чей возраст превысил сто лет, постоянно увеличивалось, но в течение последнего десятилетия рост их количества ускорился. По прогнозам ООН, к 2050 г. в Японии будет уже почти миллион жителей, перешагнувших столетний рубеж. В настоящее время женщины составляют 86% в этой группе населения. Согласно последним данным, в этом году столетний юбилей отпразднуют почти 20 тысяч японцев. Самый старый мужчина в стране — 112-летний Томодзи Танабе из южной префектуры Миядзаки. Мацу Ямадзаки, которой 103 года, до сих пор работает в семейной бакалейной лавке в Токио, сама ведет хозяйство и решает головоломки для тренировки ума. 

Долгожители Венгрии. Венгерский пастух Сайд Али скончался в возрасте 189 лет. Его соотечественник Петр Зортай родился в 1539 г., а умер в 1724 г., прожив 185 лет.

Долгожители Албании. Албанец Худие, прожив 170 лет, увидел при жизни 200 своих потомков. 

Долгожители Англии. Томас Парр (XVII век) прожил 152 года. Вел трудовую жизнь крестьянина. В 120 лет он вторично женился. Томас Парр пережил 9 английских королей и умер после сытного обеда и неумеренных возлияний за королевским столом, куда он был приглашен в качестве диковинки. Врач Уильям Гарвей, вскрывавший его труп, не обнаружил в его организме никаких старческих изменений. (А сколько бы еще прожил, если бы не обжорство и алкоголь?).

Долгожители Турции. Желание жить дольше было у всех и, конечно, было всегда. Последними словами умирающей в 1964 году в Турции 169-летней Ханжер Нине были: «Я еще недостаточно пожила на этом свете».

Долгожители Пакистана. Долина Хунза в Северном Пакистане славится народностью хунзукутов. Там тоже много энергичных и бодрых стариков, которым более 100 лет. Все они ведут активный образ жизни, заняты ручным сельскохозяйственных трудом, в том числе и глубокие старцы. В восточном Пакистане жила группа людей, которых назвали богазами. Эти люди тоже известны как долгожители. Они жили 120-140 лет.

Долгожители Нигерии. В одной из третьих стран мира, вождь племени Бауэ умер в возрасте 126 лет. На похоронах одна из его многочисленных жен хвасталась, что когда муж умер, у него были все зубы свои, а это признак того, что и другие его органы выполняли свои функции надлежащим образом. 

Долгожители Норвегии. В 1797 году в Норвегии на 160-м году жизни скончался Иосиф Сурингтон. Его старшему сыну от первого брака было 103 года, а младшему — всего 9 лет. 170 лет прожил шотландец Генрих Дженкинс. Один из его сыновей умер в возрасте 109 лет, другой — 113 лет. Норвежский моряк Драккенберг прожил 146 лет. Его жизнь была полна опасностей и приключений. Почти в 70-летнем возрасте он попал в плен к арабам и вернулся на родину 90-летним старцем. Но сам он, по-видимому, не считал себя стариком и женился лишь в 111-летнем возрасте. 

Старейший практикующий врач

В мае 2010 года доктору Уолтеру Уотсону (США, род. в 1910 г.) исполнилось 100 лет. Но он еще работал акушером в университетской больнице в Августе (Джорджия, США).

Старейший из живущих людей

13 мая 2011 года Мария Гомес Валентим (род. 9 июля 1896 г.) из Каранголы (Бразилия) в 114 лет 308 дней была признана старейшим жителем Земли.

Жанна Луиза Кальман (21 февраля 1875 — 4 августа 1997) из Арля (Франция) прожила 122 года 164 дня. Это наибольший срок жизни человека.

Старейший из живущих мужчин

Дзироэмон Кимура (Япония, род. 19 апреля 1897 г.) стал старейшим мужчиной на планете всего за 5 дней до своего 114-го дня рождения. Он также последний из ныне живущих людей, родившихся в ХІХ веке. 

Старейшие из живущих близнецов

Бенджамин Франклин Колветт и Роза Фрэнсис Брюс (жители США) родились близ Аламо (Тенесси, США) 23 августа 1912 года. Близнецы Глен и Дейл Мойер родились 20 июня 1895 года (США), дожили до 105 лет каждый. Они признаны старейшими из близнецов-мужчин, а 23 января 2000 года стали самыми старыми близнецами-мужчинами в мире.

Старейшая близняшка из пары

Мэри Бел Мерфи Кромби (США, 1890-2003) прожила 113 лет 78 дней, а ее сестра-близняшка Мейбл Джин умерла в 1984 году в 94 года. 

Наибольший общий возраст 4 детей одних родителей

На 14 марта 2011 года общий возраст 4 детей Степхэмов (Британия) составлял 390 лет и 81 день. Кларе Голдсмит было 100 лет 37 дней. Бел Дел — 98 лет 344 дня, Энн Голдсмит — 96 лет 119 дней и Джеку Степхэму — 94 года 311 дней. К сожалению, Джек скончался 14 марта 2011 года.

Долгожители

На 13 мая 2011 года эти люди составляли десятку долгожителей в мире

Долгожители Возр. Пол Дата рожд. 
1 Мария Гомес Валентим (Бразилия) 114 Жен 9 июля 1896
2 Бесс Купер (США) 114 Жен 26 августа 1896
3 Тиёно Хасегава (Япония) 114 Жен 20 ноября 1896
4 Ванера Пиццинато-Папо (Италия) 114 Жен 23 ноября 1896
5 Сигэ Хироока (Япония) 114 Жен 16 января 1897
6 Дина Манфредини (Италия/США) 114 Жен 4 апреля 1897
7 Дзироэмон Кимура (Япония) 114 Муж 19 апреля 1897
8 Дельма Коллар (США) 113 Жен 31 октября 1897
9 Тоси Хория (Япония) 113 Жен 8 ноября 1897
10 Лейла Денмарк (США) 113 Жен 1 февраля 1897

Старейшие близнецы (жен.)

Сестрам-близняшкам Лили Миллуорд и Эне Пью (урожд.Томас, жительницы Британии) 101 год! Это старейшие женщины-близнецы. Родились сестры 4 января 1910 года в Льечач (Уэльс, Британия).

Самый поздний дебют кинорежиссера

Премьерный показ первого фильма Такео Кимуры (Япония, род. 1 апреля 1918 г.) – «Dreaming Awoke” – состоялся 18 октября 2008 года. В тот день режиссеру исполнилось 90 лет 207 дней. 

Балерина

Старейшей из танцующих балерин является Грета Брунволл (Норвегия, род. 27 июля 1930 г.). Балетом она занимается с 6 лет, а первую роль в профессиональном спектакле на сцене Национального театра она получила в 15 лет.

Старейший человек, получивший докторскую степень

Заслуженный профессор в отставке, д-р Хайнц Вендерот (Германия) удостоился степени доктора наук в Ганноверском университете имени Готфрида Вильгельма Лейбница 29 сентября 2008 года в возрасте 97 лет 8 месяцев 18 дней. Если природа наградила вас хорошим здоровьем и вы благополучно дожили до преклонного возраста, не спешите отказываться от активного образа жизни. 

Старейшие Имя Возраст/дата достижения
Промышленная альпинистка Дорис Сисели Лонг (США) 96 лет 11 дней; 29 мая 2010
Бонджи-джампер Мохр Кит (Южн.Африка) 96 лет; 10 апреля 2010
Врач Лейла Денмарк (США) ум.май 2010; 103 года
Скуба-дайвер Саул Мосс (Австралия) 85 лет 14 д.; 1 августа 2009
Премьер-министр Морарджи Ранчходжи Десаи (Индия) 81 год;март 1977
Призер Оскара (Лучшая актриса) Джессика Тэнди (Британия) 80 лет 295 дн.; 29 марта 1982
Призер Оскара (Лучший актер) Генри Фонда (США) 76 лет 317 дн.; 29 марта 1982
Балетный танцовщик Фрэнк Расссел Гэли (США) 74 года 101 дн.; 17 дек. 2006

Старейший игрок в керлинг

На 18 ноября 2010 года перешагнувший 100-летний рубеж Стивен Гиттус (Канада, род.17 февраля 1910 г.) все еще участвовал в соревнованиях на регулярной основе в клубе по керлингу в Камлупсе (Брит.Колумбия, Канада). Заниматься спортом Стивен начал только в 43 года.

Киномемуары

Жанна Кальман — старейшая из когда-либо живших женщин — была последней из живых людей, знавших художника Винсента Ван Гога. В возрасте 114 лет она сыграла саму себя в фильме «Я и Винсент» (Канада, 1990), став старейшей актрисой. 

Заказ книг — https://bookson.com.ua

image_pdfimage_print
Поділитися

Святе Писання
Святе Писання, що складається зі Старого та Нового Завітів, є Словом Божим письмово переданим по Божественному натхненню через святих людей Божих, які виголошували й писали його по спонуканню Святого Духа. За допомогою цього Слова Бог передав людству необхідні для спасіння знання. Біблія має безперечний авторитет і представляє непогрішиме відкриття Його волі. Вона є мірилом характеру і критерієм досвіду, вичерпним викладом доктрин і достовірним повідомленням про дії Бога в історії нашого світу.
Пс. 118:105; Прип. 30:5, 6; Іс. 8:20; Ів. 17:17; 1 Фес. 2:13; 2 Тим. 3:16, 17; Євр. 4:12;
2 Пет. 1:20, 21
Трійця
Бог єдиний. Отець, Син і Святий Дух – єдність трьох довічних Особистостей. Бог безсмертний, всемогутній, всезнаючий, всюдисущий та понад усе. Він безмежний і вище людського розуміння, однак Його можна пізнати за допомого Його відкриття про Самого Себе. Бог, Який є любов, навіки гідний поклоніння, честі і служіння всього творіння.
Бут. 1:26; Повт. 6:4; Іс. 6:8; Мф. 28:19; Ів. 3:16; 2 Кор. 1:21, 22; 13:14; Єф. 4:4-6;
1 Пет. 1:2
Бог Отець
Бог Вічний Отець є Творець, Першопричина, Вседержитель і Незалежний Правитель всього творіння.

Він справедливий і святий, милостивий і добрий, повільний на гнів і сповнений постійної любові та вірності.

Якості та сили, що проявилися в Сині та Святому Дусі також є якостями та силами Отця.
Бут. 1:1; Повт. 4:35; Пс. 109:1, 4; Ів. 3:16; 14:9; 1 Кор. 15:28; 1 Тим. 1:17; 1 Ів. 4:8; Об'яв. 4:11
Бог Син
Бог Вічний Син з’явився втіленим в Ісусі Христі. Через Нього все було створено, дякуючи Йому був відкритий характер Бога, завдяки Йому здійснилося спасіння людства і через Нього відбувається суд над нашим світом. Будучи навіки істинним Богом, Він став також справжньою людиною, Ісусом Христом. Він був зачатий Святим Духом і народжений дівою Марією. Він жив і переносив спокуси як людина, проте явив Собою досконалий приклад праведності і любові Божої. Вчинені Ним чудеса були проявом сили Божої і свідченням того, що Він був дійсно Богом – обіцяним Месією. Він добровільно постраждав і помер на хресті за наші гріхи, зайнявши наше місце. Воскрешений з мертвих, Він вознісся на небо, щоб заради нас здійснювати служіння в небесному святилищі. Він знову прийде в цей світ у славі для остаточного визволення Свого народу і для того, щоб відновити все знову.
Іс. 53:4-6; Дан. 9:25-27; Лк. 1:35; Ів. 1:1-3, 14; 5:22; 10:30; 14:1-3, 9, 13; Рим. 6:23;
1 Кор. 15:3, 4; 2 Кор. 3:18; 5:17-19; Флп. 2:5-11; Кол. 1:15-19; Євр. 2:9-18; 8:1, 2
Бог Дух Святий
Бог Вічний Дух Святий діяв разом з Отцем і Сином при створенні, втіленні та спокуті. Він – така ж Особистість, як Отець і Син. Він надихав письменників Біблії. Він наповнив силою життя Христа. Він привертає і переконує людей; і тих, хто відгукується, Він оновлює і відтворює в них образ Божий. Посланий Отцем і Сином, щоб завжди бути з Його дітьми, Він наділяє Церкву духовними дарами, дає їй силу в її свідоцтві про Христа і в згоді зі Святим Писанням наставляє її на всяку істину.
Бут. 1:1, 2; 2 Цар. 23:2; Пс. 50:12; Іс. 61:1; Лк. 1:35; 4:18; Ів. 14:16-18, 26; 15:26;
16:7-13; Дії 1:8; 5:3; 10:38; Рим. 5:5; 1 Кор. 12:7-11; 2 Кор. 3:18; 2 Пет. 1:21
Створення світу
Бог в Писанні достовірно представив хронологію Своєї творчої діяльності. Протягом недавніх шести днів творіння Господь створив «небо і землю, море і все, що в них», а сьомого дня «спочив». Таким чином, Господь встановив Суботу як вічний пам’ятник Його праці, здійсненої і завершеної протягом шести буквальних днів, які разом з Суботою утворили той тиждень, що нам відомий сьогодні. Перші чоловік і жінка були створені за образом Божим, як вінець творіння, отримавши право володіння світом і обов’язок піклуватися про нього. Світ, при завершенні свого створення, як сказано в Біблії, був «вельми добрий», і його досконалість проголошувала славу Божу.
Бут. 1-2, 5, 11; Вих. 20:8-11; Пс. 18:2-7; 32:6, 9; 103; Іс. 45:12; Дії. 17:24; Кол. 1:16; Євр. 1:2; 11:3; Об'яв. 10:6; 14:7
Природа людини
Чоловік і жінка були створені за образом і подобою Божою як істоти, наділені індивідуальністю, силою і свободою мислити і діяти. Людина, за задумом Божим, – це нерозривна єдність тіла, душі і духу. Але хоча люди і були створені як вільні істоти, їх життя залежало від Бога. Однак, не послухавши Бога, наші прабатьки таким чином відмовилися визнати свою залежність від Нього і втратили своє високе положення. Образ Божий в них спотворився, і вони стали схильні до смерті. Їхні нащадки успадковують гріховну природу з усіма витікаючими з цього наслідками. Вони народжуються зі слабкостями і схильностями до зла. Але Бог у Христі примирив із Собою світ і Духом Своїм відновлює в смертних, що каються образ Творця. Створені для слави Божої, ми покликані любити Його, один одного і світ, що оточує нас.
Бут. 1:26-28; 2:7, 15; 3; Пс. 8:5-9; 50:6, 11; 57:4; Єрем. 17:9; Дії. 17:24-28; Рим. 5:12-17; 2 Кор. 5:19, 20; Єф. 2:3; 1 Фес. 5:23; 1 Ів. 3:4; 4:7, 8, 11, 20
Велика боротьба
Все людство залучено в велику боротьбу між Христом і сатаною. Вона розпочалась на небі в зв’язку з тим, що був поставлений під сумнів характер Бога, Його закон і справедливість Божого правління у всесвіті. Один зі створених ангелів, наділений свободою вибору, в своєму самозвеличенні став сатаною, противником Бога. Це призвело до повстання частини ангелів. Сатана викликав дух спротиву Богові в нашому світі, коли втягнув Адама і Єву в гріх. В результаті цього гріха, скоєного людьми, образ Божий став спотвореним в людстві. З цієї ж причини створений світ втратив свій порядок і був спустошений під час всесвітнього потопу, про що свідчить представлена ​​в Бут. 1-11 хронологія. На очах у всього творіння цей світ перетворився на арену світової боротьби, в результаті якої люблячий Бог буде затверджений в Своїх правах. Христос посилає Святого Духа і вірних ангелів, щоб вони допомагали народу Божому в цій великій боротьбі, направляли, захищали і зміцнювали його на шляху, що веде до спасіння.
Бут. 3; 6-8; Йов 1:6-12; Іс. 14:12-14; Єзек. 28:12-18; Рим. 1:19-32; 3:4; 5:12-21; 8:19-22; 1 Кор. 4:9; Євр. 1:14; 1 Петр. 5:8; 2 Петр. 3:6; Об'яв. 12:4-9
Життя, смерть і воскресіння Христа
Життя Христа проходило в досконалому послузі волі Божій. Його страждання, смерть і воскресіння – це єдино можливий шлях спокути скоєних людьми гріхів. Кожен, що приймає вірою це примирення з Богом, має вічне життя. Все творіння може краще осягнути нескінченну і святу любов Творця. Це досконале примирення виправдовує справедливість Божого Закону і милосердя характеру Творця. Так відбувається засудження наших гріхів і забезпечується наше прощення. Смерть Христа є замісною, спокутною, примиряючою і перетворюючою. Воскресіння Христа у плоті є знаком перемоги Бога над силами зла, і для приймаючих це примирення, служить свідченням їхньої перемоги над гріхом і смертю. Воскресіння проголошує панування Ісуса Христа, перед Яким схилиться кожне коліно на небі і на землі.
Бут. 3:15; Пс. 22:1; Іс. 53; Ів. 3:16; 14:30; Рим. 1:4; 3:25; 4:25; 8:3, 4; 1 Кор. 15:3, 4,
20-22; 2 Кор. 5:14, 15, 19-21; Флп. 2:6-11; Кол. 2:15; 1 Петр. 2:21, 22; 1 Ів. 2:2; 4:10
Спасіння у Христі
За нескінченної любові і милості Бог учинив так, що Христос, який не знав гріха, став гріхом заради нас, щоб в Ньому ми стали праведними перед Богом. Під впливом Святого Духа ми усвідомлюємо нашу потребу в Спасителі, визнаємо нашу гріховність, каємося в наших злочинах і вірою приймаємо Ісуса як Спасителя і Господа, як Того, Хто зайняв наше місце на хресті і залишив нам приклад. Ця спасаюча віра приходить до нас від Божественної сили Його Слова і є даром Божої благодаті. Завдяки Христу Бог виправдовує і приймає нас як Своїх синів та дочок і позбавляє від панування гріха. Дія Духа Святого створює в нас відродження і освячення. Дух оновлює наш розум, записує в наших серцях Божий закон любові і дає нам силу жити святим життям. Перебуваючи в Ньому, ми стаємо причасниками Божественної природи і отримуємо впевненість у спасінні як тепер, так і на суді.
Бут. 3:15; Іс. 45:22; 53; Єрем. 31:31-34; Єзек. 33:11; 36:25-27; Авв. 2:4; Мк. 9:23, 24; Ів. 3:3-8, 16; 16:8; Рим. 3:21-26; 8:1-4, 14-17; 5:6-10; 10:17; 12:2; 2 Кор. 5:17-21; Гал. 1:4; 3:13, 14, 26; 4:4-7; Єф. 2:4-10; Кол. 1:13, 14; Тит 3:3-7; Євр. 8:7-12; 1 Пет. 1:23; 2:21, 22; 2 Пет. 1:3, 4; Об'яв. 13:8
Зростання у Христі
Прийнявши смерть на хресті, Ісус здобув перемогу над силами зла. Він, Який переміг злих духів під час Свого земного служіння, зруйнував їх владу і зробив неминучою їх остаточну загибель. Перемога Ісуса забезпечує і нам перемогу над цими силами, які все ще прагнуть управляти нами, в той час як ми ходимо перед Ним в мирі, радості і впевненості в любові Божої. Зараз Святий Дух перебуває в нас і наділяє нас силою. В постійної прихильності Ісусу, нашому Спасителю і Господу, ми звільнені від тягаря минулих вчинків. Ми більше не перебуваємо в темряві, страху перед силами зла, невігластві та безцільності, які супроводжували наше колишнє життя. Здобувши цю нову свободу в Христі, ми покликані розвинути свій характер в подобі Його характеру, спілкуючись з Ним щодня в молитві, насичуючись Його Словом, розмірковуючи над Ним і Його Промислом, віддаючи Йому хвалу, збираючись на спільні богослужіння та беручи участь в здійсненні місії Церкви. Ми також покликані наслідувати приклад Христа, здійснюючи співчутливе служіння заради задоволення фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних і духовних потреб людей. Коли ми віддаємо нашу любов оточуючим і свідчимо про спасіння в Христі, постійна присутність Божа через Духа Святого перетворює кожну хвилину нашого життя і кожну справу в духовний досвід.
1 Пар. 29:11; Пс. 1:1, 2; 22:4; 76:12, 13; Мф. 20:25-28; 25; 1:31-46; Лк. 10:17-20; Ів. 20:21; Рим. 8:38, 39; 2 Кор. 3:17, 18; Гал. 5:22-25; Єф. 5:19, 20; 6:12-18; Флп. 3:7-14; Кол. 1:13, 14; 2:6, 14, 15; 1 Фес. 5:16-18, 23; Євр. 10:25; Як. 1:27; 2 Пет. 2:9; 3:18; 1 Ів. 4:4
Церква
Церква є спільнота віруючих, які визнають Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем. Як і народ Божий в старозавітні часи, ми покликані зі світу, ми об’єднуємося для богослужіння, для спілкування, для вивчення Слова Божого, для святкування Вечері Господньої, для служіння всьому людству і для проголошення Благої вісті в усьому світі. Свою духовну владу Церква отримала безпосередньо від Христа, Який є втілене Слово, відкрите в Писанні. Церква – це Божа родина, і члени її, усиновлені Богом, живуть на підставі укладеного з Ним нового завіту. Церква – це тіло Христове, суспільство людей, об’єднаних вірою, і глава цього тіла Сам Христос. Церква – це наречена, заради якої Христос помер, щоб освятити і очистити її. При Його урочистому поверненні вона постане перед Ним як славна Церква, яка зберегла вірність в усі віки, відкуплена Його кров’ю та не має ні плями, ні вади – свята і бездоганна.
Бут. 12:1-3; Вих. 19:3-7; Мф. 16:13-20; 18:18; 28:19, 20; Дії. 2:38-42; 7:38; 1 Кор. 1:2;
Єф. 1:22, 23; 2:19-22; 3:8-11; 5:23-27; Кол. 1:17, 18; 1 Пет. 2:9
Церква Останку та її місія
Вселенська Церква складається з тих, хто істинно вірить в Христа. Але в останні дні, під час загального боговідступництва, Бог покликав Церкву Останку до дотримання заповідей Божих і збереження віри в Ісуса. Церква Останку проголошує настання години суду, сповіщає спасіння через Христа і проповідує наближення Його Другого пришестя.

Ця місія проголошення істини символічно представлена трьома ангелами в 14 розділі книги Об’явлення. За часом ця місія збігається з судом, який відбувається на небесах, і результатом її є покаяння і виправлення людей. Кожен віруючий покликаний особисто брати участь в цьому загальному свідоцтві.
Дан. 7:9-14; Іс. 1:9; 11:11; Єрем. 23:3; Мих. 2:12; 2 Кор. 5:10; 1 Пет. 1:16-19; 4:17; 2 Пет. 3:10-14; Юд. 3, 14; Об'яв. 12:17; 14:6-12; 18:1-4
Єдність в Тілі Христовому
Церква – це єдине Тіло послідовників Христа, покликаних із всякого народу, племені та язика. В Христі ми стаємо новим творінням. Серед нас не повинно бути відмінності незалежно від раси, культури, освіти, національності, статі, соціального і майнового стану. Ми всі рівні в Христі, Який за допомогою єдиного Духа об’єднав нас між собою і привернув до Себе. Ми повинні служити і приймати служіння неупереджено і з чистим серцем.
Завдяки відкриттю, яке нам дав Ісус Христос у Святому Письмі, ми маємо одну і ту ж віру і надію, одне і те ж прагнення служити всьому людству. Джерелом такої єдності є триєдиний Бог, Який прийняв нас як Своїх дітей.
Пс. 132:1; Мф. 28:19, 20; Ів. 17:20-23; Дії. 17:26, 27; Рим. 12:4, 5; 1 Кор. 12:12-14;
2 Кор. 5:16, 17; Гал. 3:27-29; Єф. 2:13-16; 4:3-6, 11-16; Кол. 3:10-15
Хрещення
Хрещення – це Боже повеління, за допомогою якого ми сповідуємо свою віру в смерть і воскресіння Ісуса Христа, а також свідчимо, що ми померли для гріха і тепер прагнемо до оновленого життя. Таким чином, ми визнаємо Христа Господом і Спасителем і стаємо частиною Його народу після прийняття в члени Його Церкви. Хрещення – це символ нашої єдності з Христом, прощення гріхів і прийняття Духа Святого.

Хрещення здійснюється зануренням у воду, і до нього допускаються ті, хто має віру в Ісуса і засвідчив про каяття в гріхах. Хрещенню передують вивчення Святого Писання і прийняття його вчення.
Мф. 28:19, 20; Дії. 2:38; 16:30-33; 22:16; Рим. 6:1-6; Гал. 3:27; Кол. 2:12, 13
Вечеря Господня
Вечеря Господня – це спільне прийняття символів тіла і крові Ісуса як наочне підтвердження віри в Нього, нашого Господа і Спасителя. При здійсненні цього обряду присутній Сам Христос, який спілкується зі Своїм народом і зміцнює його сили. Беручи участь у Вечері, ми з радістю сповіщаємо спокутну смерть Господа і Його повернення у славі. Готуючись до Вечері, віруючі досліджують своє серце, сповідують свої гріхи і каються в них. Перед прийняттям символів відбувається служіння ногоомиття, встановлене нашим Божественним Учителем як символ оновлення, очищення і як вираз готовності служити одне одному в християнському смиренні, а також для того, щоб сприяти об’єднанню сердець в любові. Служіння Вечері відкрито для участі в ньому всіх віруючих християн.
Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об'яв. 3:20
Духовні дари та духовне служіння
Впродовж всіх віків Бог наділяв усіх членів Своєї Церкви духовними дарами, які кожен повинен використовувати на благо Церкви і людства. Цими дарами Святий Дух наділяє кожного члена Церкви по Своїй волі. Таким чином, Церква стає здатною виконати дане їй Богом призначення. Відповідно до Писання, до духовних дарів відносяться віра, дар зцілення, дар пророцтва, дар проповіді, учительський дар, дар управління, дар примирення, дар співчуття, дар милосердя та самовідданого служіння ближнім з метою підтримати і підбадьорити їх.

Деякі члени Церкви покликані Богом і наділені дарами Святого Духа, щоб працювати в Церкві як пастори, євангелисти і вчителі. Їх робота особливо необхідна для підготовки членів Церкви до служіння, для досягнення Церквою духовної зрілості і для забезпечення єдності у вірі і пізнанні Бога. Коли члени Церкви використовують ці духовні дари як вірні служителі всілякої Божої благодаті, Церква захищена від руйнівного впливу єретичних вчень, зростає в Бозі та зміцнюється у вірі і любові.
Дії. 6:1-7; Рим. 12:4-8; 1 Кор. 12:7-11, 27, 28; Єф. 4:8, 11-16; 1 Тим. 3:1-13; 1 Пет. 4:10, 11
Дар пророцтва
Святе Писання свідчить, що пророцтво – один з дарів Святого Духа. Цей дар є відмінною ознакою Церкви Остатку, і ми віримо, що він проявився в служінні Еллен Уайт.

Її праці являються пророчим авторитетом і служать для Церкви потіхою, керівництвом, настановою і викриттям. В цих працях також чітко визначено, що Біблія є мірилом для будь-якого вчення і досвіду.
Мф. 26:17-30; Ів. 6:48-63; 13:1-17; 1 Кор. 10:16, 17; 11:23-30; Об'яв. 3:20
Закон Божий
Великі принципи Закону Божого викладені в Десяти Заповідях і явлені в житті Ісуса Христа. В них відображена Божа любов, Його воля і наміри в питаннях поведінки людини і її взаємин з Богом і ближніми. Вони обов’язкові для людей всіх часів. Ці постанови лежать в основі Божого завіту з Його народом. Це вище мірило праведності на суді Божому. Завдяки впливу Духа Святого заповіді призводять до пізнання гріха і пробуджують усвідомлення потреби в Спасителі. Спасіння – це дар благодаті, його неможливо заслужити ділами, але спасенна людина слухняна заповідям. У цій слухняності вдосконалюється християнський характер, і її результатом буде мир з Богом. Вона говорить про любов до Господа і нашу турботу про ближніх. Послух через віру доводить, що Христос має силу перетворити наше життя, і служить справі благовістя.
Вих. 20:1-17; Повт. 28:1-14; Пс. 18:8-15; 39:8, 9; Мф. 5:17-20; 22:36-40; Ів. 14:15; 15:7-10; Рим. 8:3, 4; Єф. 2:8-10; Євр. 8:8-10; 1 Ів. 2:3; 5:3; Об'яв. 12:17; 14:12
Субота
Блаженний Творець після шести днів творіння світу спочивав в сьомий день і встановив суботній спокій для всіх людей як пам’ятник творіння. Четверта заповідь незмінного Закону Божого вимагає дотримання сьомого дня, суботи, як дня спокою, дня особливого поклоніння і служіння відповідно до вчення і прикладу Ісуса Христа – Господа суботи.

Субота – це день радісного спілкування з Богом і один з одним. Це символ нашого спасіння у Христі, знак нашого освячення, нашої вірності та передчуття нашого вічного майбутнього життя в Царстві Божому. Субота – це постійний Божий символ вічного завіту між Ним і Його народом. Радісне проведення цього святого часу від вечора до вечора, від заходу до заходу є урочистий спогад звершеного Богом творіння і викуплення.
Бут. 2:1-3; Вих. 20:8-11; 31:13-17; Лев. 23:32; Повт. 5:12-15; Іс. 56:5, 6; 58:13, 14;
Єз. 20:12, 20; Мф. 12:1-12; Мк. 1:32; Лк. 4:16; Євр. 4:1-11
Смерть і воскресіння
Відплата за гріх – смерть. Але Бог, єдиний, що має безсмертя, дарує вічне життя Своїм викупленим. До дня Другого пришестя смерть для всіх людей – це стан небуття.

Коли ж Христос – Життя наше – з’явиться, то воскреслі та ті, що залишилися живими, праведники відтвореними і прославленими будуть піднесені назустріч своєму Господу. Друге воскресіння, воскресіння нечестивих, відбудеться тисячу років потому.
Йов 19:25-27; Пс. 145:3, 4; Еккл. 9:5, 6, 10; Дан. 12:2, 13; Іс. 25:8; Ів. 5:28, 29; 11:11-14; Рим. 6:23; 16; 1 Кор. 15:51-54; Кол. 3:4; 1 Фес. 4:13-17; 1 Тим. 6:15; Об'яв. 20:1-10
Тисячолітнє Царство та знищення гріха
Тисячолітнє Царство – це проміжний період між першим і другим воскресіннями, коли Христос і Його викуплені святі знаходяться на небі. Протягом цього часу відбувається суд над тими, хто помер, не розкаявшись у своїх гріхах. На землі в цей час не буде жодної живої людини, але буде тільки сатана зі своїми ангелами. Після закінчення цього тисячолітнього періоду Христос зі Своїми святими і Святе Місто зійдуть на землю. Тоді будуть воскрешені і всі нечестиві, які під проводом сатани і його ангелів підуть війною на Боже Місто і зберуться навколо Нього. Але зійде від Бога вогонь, який знищить це воїнство і очистить землю. Таким чином, гріх і грішники назавжди зникнуть з всесвіту.
Єр. 4:23-26; Єз. 28:18, 19; Мал. 4:1; 1 Кор. 6:2, 3; Об'яв. 20; 21:1-5
Нова Земля
На Новій Землі, де пануватиме праведність, Бог влаштує вічну оселю для викуплених. Серед створеної Ним досконалої природи вони будуть вічно жити в радості і любові, зростаючи в пізнанні Бога і Його творіння. Сам Господь буде там жити разом зі Своїм народом, і ніколи вже не буде ні страждань, ні смерті.

Велика боротьба закінчиться, а з її закінченням назавжди зникне гріх. Усе, що існує – жива і нежива природа – буде свідчити, що Бог є любов, і Він буде панувати на віки віків. Амінь.
Іс. 35; 65:17-25; Мф. 5:5; 2 Пет. 3:13; Об'яв. 11:15; 21:1-7; 22:1-5
Довірене управління
Ми – управителі Божі. Він довірив нам мудро розпоряджатися часом і можливостями, здібностями і майном, благословеннями землі і її дарами. Ми відповідальні перед Богом за правильне використання всіх цих дарів. Наше визнання Бога Владикою всього ми висловлюємо у вірному служінні Йому і ближнім, а також в добровільному
Бут. 1:26-28; 2:15; 1 Пар. 29:14; Агг. 1:3-11; Мал. 3:8-12; Мф. 23:23; Рим. 15:26, 27;
1 Кор. 9:9-14; 2 Кор. 8:1-15; 9:7
поверненні десятини і пожертвувань для проголошення Євангелія і для підтримки і зростання Його Церкви. Бог надав нам особливу честь, давши нам право розпоряджатися всім довіреним, щоб виховати нас в любові і привести до перемоги над егоїзмом і жадібністю. Управителі Божі відчувають радість, коли в результаті їх вірності інші люди отримують благословення.
Довірене управління
Ми покликані бути благочестивими людьми, чиї думки, почуття і дії знаходяться у відповідності з біблійними принципами у всіх аспектах особистого та суспільного життя. Щоб дати можливість Святому Духу відтворити в нас характер нашого Господа, ми прагнемо лише до того, що може принести в нашому житті християнську чистоту, здоров’я і радість. Це означає, що наші задоволення і розваги повинні відповідати високим критеріям християнського смаку і краси. Визнаючи наявність особливостей у різних культурах, ми, проте, вважаємо, що наш одяг має бути простим, скромним і охайним, відповідний тим, чия справжня краса полягає не в зовнішніх прикрасах, а в нетлінні лагідного й спокійного духу. Це також означає, що оскільки наші тіла є храмом Святого Духа, ми не повинні нехтувати турботою про них. Нам необхідні фізичні вправи, відпочинок і, по можливості, здорова їжа. Ми повинні утримуватися від нечистої їжі, зазначеної в Писанні. Так як вживання алкогольних напоїв, тютюну, наркотиків і зловживання ліками шкодять нашому організму, нам слід і від цього утримуватися. Нам потрібно прагнути тільки до того, що допоможе нам привести наші думки і все наше єство в послух Христові, Який бажає, щоб ми були здорові, радісні і щасливі.
Бут. 7:2; Вих. 20:15; Лев. 11:1-47; Пс. 105:3; Рим. 12:1, 2; 1 Кор. 6:19, 20; 10:31;
2 Кор. 6:14-7:1; 10:5; Єф. 5:1-21; Флп. 2:4; 4:8; 1 Тим. 2:9, 10; Тит. 2:11, 12; 1 Пет. 3:1-4;
1 Ів. 2:6; 3 Ів. 2
Шлюб та сім'я
Шлюб, спочатку встановлений Богом в Едемі, є, згідно з вченням Христа, довічним союзом чоловіка і жінки для спільного життя і любові. Шлюб повинен укладатися лише між чоловіком і жінкою, які поділяють спільну віру. Укладаючи шлюб, християни покладають на себе зобов’язання не тільки один перед одним, а й перед Богом. Взаємна любов, повага, увага і відповідальність є основою християнських шлюбних відносин, відображаючи любов, святість, близькість і міцність відносин між Христом і Його Церквою. Щодо розлучення Христос сказав: «Хто дружину відпустить свою, крім провини перелюбу, … і хто візьме шлюб з розлученою, той чинить перелюб». Хоча життя деяких сімей може виявитися далеко не ідеальним, чоловік і жінка, що повністю присвячують себе в шлюбі один одному у Христі, можуть досягти тісного єднання в любові, якщо вони довіряються керівництву Духа і повчанням Церкви. Бог благословляє сім’ю і бажає, щоб всі в ній допомагали один одному в досягненні духовної зрілості. Прагнення до згуртованості сім’ї – один з характерних ознак заключної вестки Євангелія. Батьки повинні виховувати дітей в любові і послуху Господу. Своїм словом і особистим прикладом батьки повинні вчити дітей, що Христос – це люблячий, ніжний і турботливий Наставник, який хоче, щоб усі вони стали членами Його Церкви, членами сім’ї Божої, що включає в себе як самотніх, так і сімейних людей.
Бут. 2:18-25; Вих. 20:12; Повт. 6:5-9; Прип. 22:6; Мал. 4:5, 6; Мф. 5:31, 32; 19:3-9, 12;
Мк. 10:11, 12; Ів. 2:1-11; 1 Кор. 7:7, 10, 11; 2 Кор. 6:14; Єф. 5:21-33; 6:1-4
Служіння Христа в небесному святилищі
На небі знаходиться святилище, справжня скинія, що її збудував був Господь, а не людина. Там Христос заради нас звершує Своє заступницьке служіння. Його служіння дає кожному віруючому можливість спасіння через прийняття Його спокутної жертви, яку Він одного разу приніс на хресті за всіх нас. Після Свого вознесіння Він став нашим великим Первосвящеником і почав Своє заступницьке служіння, що символізувалося служінням первосвященика в Святій частині земного святилища. У 1844 році, після закінчення пророчого періоду в 2300 днів, розпочалася друга і остання частина Його спокутного служіння, що символізувалося служінням первосвященика в Святому Святих земного святилища. В цей час на небі розпочався слідчий суд – перша стадія остаточного знищення всіх гріхів, прообразом якої було очищення стародавнього єврейського святилища в День викуплення. У тому старозавітному служінні святилище символічно очищалося кров’ю жертовних тварин, небесне ж святилище очищається досконалою жертвою, якою є кров Ісуса. Мешканці неба завдяки слідчому суду бачать серед померлих на землі тих, хто спочив у Христі і тому гідний брати участь в першому воскресінні. На цьому суді також стає зрозуміло, хто з тих, що ще живуть на землі перебуває у Христі, дотримуючись Божих заповідей, вірячи в Ісуса, покладаючись на Нього в справі спасіння, і хто, отже, гідний життя в Його вічному Царстві. Цей суд підтверджує справедливість Бога, Який спасає тих, хто вірить в Ісуса. Суд проголошує, що ті, хто зберегли вірність Богу, увійдуть до Царства Небесного. Коли ж це служіння Христа завершиться, закінчиться і відведений для людей час випробування перед Другим пришестям.
Бут. 2:18-25; Вих. 20:12; Повт. 6:5-9; Прип. 22:6; Мал. 4:5, 6; Мф. 5:31, 32; 19:3-9, 12;
Мк. 10:11, 12; Ів. 2:1-11; 1 Кор. 7:7, 10, 11; 2 Кор. 6:14; Єф. 5:21-33; 6:1-4
Друге пришестя Христа
Друге пришестя Христа – це блаженне сподівання Церкви і величне завершення справи Божої на землі. Пришестя Спасителя буде буквальним, особистим, видимим і одночасним для всього світу. При Його поверненні праведники, що до цього часу померли, будуть воскрешені і одночасно з живими праведниками будуть прославлені і піднесені на небо. Безбожні ж в цей момент помруть. Майже повне виконання найважливіших пророцтв, що послідовно розкривають історію світу, свідчить про швидке пришестя Христа. Час цієї події не відкрито, і тому ми повинні бути готові до неї в будь-який момент.
Мф. 24; Мк. 13; Лк. 21; Ів. 14:1-3; Дії. 1:9-11; 1 Кор. 15:51-54; 1 Сол. 4:13-18; 5:1-6;
2 Сол. 1:7-10; 2:8; 2 Тим. 3:1-5; Тит. 2:13; Євр. 9:28; Об'яв. 1:7; 14:14-20; 19:11-21