Як виявити хибних пророків

Червень 26, 2019

розділ Аналітика

205

Термін “фальстарт” застосовується в спорті, коли атлет почав забіг раніше за постріл стартового пістолета. Зазвичай це відбувається від високої напруженості. Інколи подібне трапляється, коли якийсь жартівник з трибун імітує звук пістолета.

Але спортсмени страждають від цього. В спорті з 2010 року почали застосовувати жорсткі правила до атлета, який зробив фальстарт – його дискваліфікують зі змагань.

Щось подібне відбувається, коли люди слухають хибні пророцтва. До чого це може призвести і як цього запобігти?

В кінці 2018 року Девід Гейтс оголосив, що отримав видіння від Господа. Він пророкував зміни в релігійному світі. За його словами в березні або квітні 2019 року у Сполучених Штатах Америки повинен був вийти декрет про святкування неділі. А потім мали початися гоніння на народ Божий.

Ця подія повинна підтвердити актуальність пророцтва про близький другий прихід Христа. А це, у свою чергу, повинно привернути увагу людей до вивчення Біблії. Спонукати до відновлення духовних стосунків з Господом перед Його поверненням. Ідею підтримали й в Україні. Це були люди, у більшості випадків, радикального настрою.

Пройшла весна, але пророцтво не виконалось. В такому випадку, чи можна звертати увагу на подібних вісників і їх заяви у майбутньому? І взагалі, чи потрібні такі послуги Божому Провидінню?

Сам Господь застерігав свою церкву про те, що в останні часи з’явиться багато “неправдивих пророків”(Мт. 24:24), і що будемо чути багато різних пророцтв.

Отже, потрібно навчитися відрізняти справжнього пророка Божого від хибного. Біблія звертається до людей зі словами: “Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з’явилося в світі” (1 Івана 4:1).

Пророцтва – це особливий вид звернення Творця до Своїх дітей, щоб застерегти їх від небезпеки. Біблія описує, як Господь через пророка Єлисея застерігав Ізраїлевого царя про можливі напади на його життя. В Біблії написано “послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.” (2 Цар. 6:10).

Прислухаючись до Божих порад, людина або, навіть, окремі народи можуть зберегти себе від лиха. Однак апостол Петро застерігає, що можуть бути неправдиві пророки, які своїми пророцтвами відвернуть людей від Господа: “А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль” (2 Пет. 2:1). А згідно з апостолом Павлом взагалі “від віри відступлять в останні часи” (1 Тим. 4:1).

Біблія досить стисло говорить про визначення неправдивого пророка. Основні риси:

Його пророцтва виконуються.

Згідно з Повторенням Закону 18 розділу, основною ознакою визнання пророка – виконання пророчого слова (Повт. 18:21-22). Ні зовнішність, ні національність, ані вік людини значення не має. В цьому випадку від слухачів залишається тільки дочекатися часу виконання пророцтва. І якщо нічого не відбулось, то Біблія застерігає не слухати такого пророка.

Яскравим прикладом такої перевірки пророчого дару описано в Біблії між Міхеєм та Седекією. Це відбулось за часів зустрічі ізраїльського царя Ахава та юдейського царя Йосафата, які збиралися йти на війну проти сирійського царя для повернення втрачених міст. Пророчу звістку в один голос проголошували запрошені Ахавом 400 пророків, які говорили про успіх у військовій експедиції. Але цар Йосафат запитав: “Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього”(1 Цар. 22:7).

Яким чином юдейський цар зрозумів, що серед цього натовпу немає Божого пророка? Можливо через одноголосність усіх пророків?!

Врешті-решт на прохання Йосафату Ахав запросив ще одного пророка Міхея, про якого останній відгукувався так: “я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле” (1 Цар. 22:8). Міхей, у свою чергу, застеріг про поразку об’єднаних військ та загибель Ізраїльського царя.

Інший пророк Седекія, представник пророчої більшості, оздобивши себе залізними рогами, пророкував про успіх у поході. Кому довіряти? Чия вістка справжня? Міхей зауважив, звертаючись до царя: “Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене!” (1 Цар. 22:28).

Отже, до кінця не було відомо, хто є дійсно пророком Божим. Тільки після виконання пророцтва Міхея. На жаль, не завжди можна перевірити виконання пророцтв за короткий термін. І нам потрібні інші докази приналежності до Божого керівництва.

Говорить від імені Господа.

У Біблії звернення до людей Божих пророків починалося зі слів “Так говорить Господь”. Це основне авторитетне твердження про те, Хто є автором пророцтва. На жаль, внаслідок відсутності страху перед Господом, хибні пророки використовують Боже Ім’я для підтвердження своїх думок.

Пророку Єремії Господь так сказав про самозванців: “Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні видіння та чари, нікчемність й оману свого серця.” (Єр. 14:14).

Як зазначає дослідник Родель Кайот поведінка хибних пророків відрізняється від Божих стандартів. Господь показує Єремії: “Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священника роблять неправду” (Єр. 6:13).

Тобто неправдиві пророцтва можна впізнати через спостереження особистого життя пророків. Для таких людей притаманна поведінка більш безбожників: “Слова Мої крадуть один від одного” (Єр. 23:30).

Результатом такого впливу Господь визначає: “Від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!”(Єр. 23:15). Господь не буде говорити через людину аморальну, бездуховну та через людину, яка не має страху Господнього.

Він вірний Господеві.

Біблія дає ще один критерій відокремлення пророка Божого від неправдивого. “Якщо повстане серед тебе пророк або сновидець, і дасть тобі ознаку або чудо, і збудеться та ознака й те чудо, що сказав він тобі, до того говорячи: Ходімо ж за іншими богами, яких ти не знав, і будемо їм служити, то не слухайся слів того пророка або того сновидця, бо цим Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею” (Повт. 13:2-4).

Пророк Божий буде залишатися вірним Господу повсякчас.

Також треба зазначити, що пророк Божий ніколи не відокремлювався від Божого народу, до якого звертався. Пророчий поклик допомагав перенести пророкові всі несправедливості, які були направлені на його життя. Пророк своєю присутністю завжди надихав на можливість повернутися до живих відносин з Богом, а не сприяв розчаруванню.

Слід додати, що пророк Божий буде продовжувати любити Божу Церкву і допомагати переносити всі випробування, які трапляються в її житті.

Сам Ісус застерігав: “По їхніх плодах ви пізнаєте їх” (Мт. 7:15).

Основна подія, про яку потрібно говорити людям і на що наголошує Біблія – це другий прихід Христа. Ця подія буде радісною для тих, хто зберіг надію, не втратив своєї віри в Божі обіцянки, не повірив неправдивим пророцтвам. Але вона буде і прикрою для тих, хто втратив можливість полюбити Христа.

Менше з тим, Біблія вказує, що точна дата повернення Ісуса людям не відома. Вістка нашої церкви не в тому, щоб встановити точний час другого приходу Христа чи вгадати дати переслідування Божого народу. Господь звертається словами: “Не намагайтеся досягти відродження таким чином…”.

Потрібно бути завжди готовими зустрітися з Богом. Так, в Біблії описані трагічні події останнього часу. Але справжні відносини з Богом стануть запорукою спасіння в цих випробуваннях.

Основна звістка, яку потрібно розповідати людям – не наступна дата “кінця світу” чи якоїсь релігійної події, а запрошення кожної людини повірити в Божу любов до себе і прийняти її у своє серце.

Олег Литвиненко
Зображення